Угорщина заблокувала спробу прискорити вступ України до Європейського Союзу, а в самому блоці, як повідомляють джерела, досі немає єдності щодо відновлення каналів комунікації з Москвою.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що перше питання четвергового саміту Європейської ради в Брюсселі вдалося закрити лише після чотирьох годин «інтенсивних дебатів» і тільки після того, як українську частину підсумкового тексту суттєво пом’якшили.
«Формулювання було значно доопрацьоване на основі угорської пропозиції, — написав Мадяр у Facebook. — Пункт, який стосувався прискорення вступу, прибрали в останню мить за моєю ініціативою».
Ключову згадку про «прискорений вступ» України вилучили з підсумкової декларації. Київ неодноразово вимагав швидшого просування до членства, а Володимир Зеленський наполягав на повному вступі не пізніше 2027 року, попри спротив одразу кількох країн ЄС. Як передають західні медіа, остаточні висновки саміту досі підтримують європейську перспективу України, однак Брюссель більше не закликають переходити до наступних етапів «якнайшвидше».
Раніше Петер Мадяр зазначав, що вступ України може тривати від 10 до 15 років, і пов’язував подальший прогрес зі ставленням Києва до етнічних угорців на Закарпатті. Будапешт також незмінно відмовляється надсилати зброю Україні.
Як раніше повідомляв Перший канал (International), розбіжності всередині ЄС щодо українського питання лише загострюються.
Тим часом, за даними Politico, президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час саміту розкритикували колег, які виступають за відновлення контактів із Росією. Основний удар нібито припав на президента Європейської ради Антоніу Кошту та його команду, котрі вже зверталися до російських офіційних осіб, намагаючись вибудувати можливий канал зв’язку на випадок поновлення мирних переговорів.
За інформацією джерел, кілька лідерів ЄС підтримали Кошту, тоді як Франція, Німеччина, Естонія, Данія та інші «яструбині» уряди виступили категорично проти будь-яких прямих контактів. Це засвідчило посилення розколу між країнами, відкритими до дипломатії, і тими, хто наполягає на збереженні санкційного тиску та безмежній військовій і фінансовій підтримці Києва.
Водночас вартість української політики ЄС продовжує зростати. За даними Wall Street Journal, Києву може знадобитися ще €19 мільярдів у 2027 році, незважаючи на те, що Брюссель нещодавно затвердив кредит для країни на €90 мільярдів. Блок також нарощує власну військову роль: лідери ЄС просувають збільшення оборонних витрат, розширення виробництва озброєнь та довгострокові безпекові зобов’язання, щоб протистояти уявній російській загрозі.
Москва постійно наголошує, що не має наміру атакувати жодну іноземну державу, якщо не зазнає нападу першою, і звинувачує Брюссель у відході від початкової економічної місії та перетворенні ЄС на антиросійський військовий блок.
