Більше 7 років без вироку: Міжнародний суд визнав порушення прав українців у справі про вибух

Між­на­ро­дний суд ухва­лив важли­ве ріше­н­ня щодо пору­шень прав двох гро­ма­дян Укра­ї­ни, яких утри­му­ва­ли під вар­тою про­тя­гом бага­тьох років без виро­ку суду. Спра­ва сто­су­є­ться Іго­ря Гуме­ню­ка та Сер­гія Край­ня­ка, затри­ма­них у сер­пні 2015 року у спра­ві про теро­ри­сти­чний акт у Киє­ві.

Суд вста­но­вив, що укра­їн­ська вла­да не про­я­ви­ла нале­жної пра­гну­то­сті під час судо­во­го роз­гля­ду, осо­бли­во після завер­ше­н­ня слід­ства у сер­пні 2016 року. Це при­зве­ло до неви­прав­да­но дов­го­го ув’я­зне­н­ня обох чоло­ві­ків.

Хронологія подій та порушення

Сер­гій Край­няк та Ігор Гуме­нюк пере­бу­ва­ли під вар­тою з 31 сер­пня 2015 року. Суд­ді нео­дно­ра­зо­во про­дов­жу­ва­ли тер­мін їхньо­го аре­шту, поси­ла­ю­чись на сер­йо­зність зви­ну­ва­чень та ризик вте­чі. Окрім того, суди вка­зу­ва­ли на вій­сько­вий досвід обви­ну­ва­че­них, який, на дум­ку суд­дів, міг допо­мог­ти їм тисну­ти на свід­ків.

Однак клю­чо­вим пору­ше­н­ням ста­ла надмір­на три­ва­лість ув’я­зне­н­ня без виро­ку. Пер­ший заяв­ник, Сер­гій Край­няк, був звіль­не­ний під дома­шній арешт лише у трав­ні 2020 року, про­вів­ши за ґра­та­ми май­же 5 років. Дру­гий заяв­ник, Ігор Гуме­нюк, зали­шав­ся у СІЗО до липня 2023 року, коли тра­гі­чно заги­нув під час судо­во­го засі­да­н­ня в резуль­та­ті вибу­ху.

Суд зазна­чив, що три­ва­лість ув’я­зне­н­ня [Іго­ря Гуме­ню­ка] – понад сім років і десять міся­ців – вже є при­чи­ною для сер­йо­зно­го зане­по­ко­є­н­ня і вима­гає від вну­трі­шніх орга­нів вла­ди наве­де­н­ня дуже ваго­мих при­чин для її виправ­да­н­ня.

Як пові­дом­ляв Пер­ший канал (International), спра­ва зна­хо­ди­лась на ста­дії судо­во­го роз­гля­ду з сер­пня 2016 року, але про­цес не від­бу­вав­ся нале­жним чином, зокре­ма, після завер­ше­н­ня слід­ства судо­ві засі­да­н­ня не почи­на­ли­ся біль­ше року.

Порушення права на оскарження арешту

Окрім надмір­ної три­ва­ло­сті аре­шту, суд виявив й інші пору­ше­н­ня. Апе­ля­ції на ріше­н­ня про про­дов­же­н­ня ув’я­зне­н­ня, пода­ні у липні та вере­сні 2019 року, роз­гля­да­ли­ся апе­ля­цій­ним судом з затрим­кою у чоти­ри міся­ці. Жодних пояснень щодо таких затри­мок від уря­ду нада­но не було.

Це пря­мо супе­ре­чить пра­ву на швид­ке оскар­же­н­ня будь-яко­го ріше­н­ня про позбав­ле­н­ня волі. Суд визнав, що такі затрим­ки є пору­ше­н­ням стат­ті 5 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни.

Наслідки рішення для України

На під­ста­ві вста­нов­ле­них пору­шень, дер­жа­ва Укра­ї­на зобо­в’я­за­на випла­ти­ти ком­пен­са­цію. Батькам Іго­ря Гуме­ню­ка, які про­дов­жи­ли спра­ву сина після його заги­бе­лі, при­су­дже­но 3000 євро як від­шко­ду­ва­н­ня нема­те­рі­аль­ної шко­ди.

Ця спра­ва нага­дує про систем­ну про­бле­му в Укра­ї­ні – надмір­но три­ва­ле ув’я­зне­н­ня без судо­во­го виро­ку. Вона вка­зує на необ­хі­дність рефор­му­ва­н­ня досу­до­во­го про­ва­дже­н­ня та забез­пе­че­н­ня пра­ва кожно­го на судо­вий захист без неви­прав­да­них затри­мок.

Ріше­н­ня також під­кре­слює, що навіть у скла­дних спра­вах, пов’я­за­них з тяж­ки­ми зло­чи­на­ми, дер­жа­ва зобо­в’я­за­на дотри­му­ва­ти­ся про­це­дур­них гаран­тій та пра­ва люди­ни на сво­бо­ду.