Чи справді держава має чіткий план для тих, хто виїхав? Правозахисники відповідають

Чому дер­жав­на полі­ти­ка щодо повер­не­н­ня гро­ма­дян зазна­ла кра­ху? Як від­су­тність робо­ти та без­пе­ки впли­ває на ріше­н­ня укра­їн­ців? Що саме пара­лі­зу­ва­ло робо­ту кон­сульств у Німеч­чи­ні? Та як мораль­ний обов’язок дер­жа­ви пере­тво­рю­є­ться на бюро­кра­ти­чну бай­ду­жість?

Пра­во­за­хи­сни­ки та адво­ка­ти від­по­від­а­ють на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів у ЄС. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Посміховисько замість політики: чому держава провалила підготовку до повернення українців

Упро­довж 2026 року пита­н­ня повер­не­н­ня укра­їн­ських гро­ма­дян із-за кор­до­ну оста­то­чно пере­тво­ри­ло­ся з гума­ні­тар­но­го викли­ку на гостру полі­ти­чну кри­зу. Дер­жа­ва, яка рока­ми закли­ка­ла людей повер­та­ти­ся додо­му, так і не спро­мо­гла­ся запро­по­ну­ва­ти їм вира­зних умов для від­нов­ле­н­ня нор­маль­но­го жит­тя. Пра­во­за­хи­сни­ки, комен­ту­ю­чи ситу­а­цію, різ­ко висло­ви­ли­ся щодо від­су­тно­сті будь-якої зла­го­дже­ної дер­жав­ної про­гра­ми, назвав­ши те, що від­бу­ва­є­ться, справ­жнім посмі­хо­ви­ськом.

Відсутність чіткого плану: як гасла замінили реальну роботу

На дум­ку пра­во­за­хи­сни­ків, тема повер­не­н­ня гро­ма­дян не повин­на зво­ди­ти­ся до про­сто­го гасла або одно­ра­зо­вої фінан­со­вої допо­мо­ги. Йде­ться про потре­бу у вива­же­ній бага­то­рів­не­вій полі­ти­ці. Люди, які опи­ни­ли­ся за кор­до­ном через воєн­ну загро­зу, пра­гнуть повер­ну­ти­ся, однак їм потрі­бні не обі­цян­ки, а впев­не­ність у пра­це­вла­шту­ван­ні, фізи­чній без­пе­ці та ста­біль­но­му дохо­ді.

«Тема повер­не­н­ня гро­ма­дян не зво­ди­ться до про­сто­го гасла чи одно­ра­зо­вої допо­мо­ги. Це повин­на бути чітка полі­ти­ка, що охо­плює не лише допо­мо­гу на рів­ні орга­ні­за­цій­них про­це­сів, а й ство­ре­н­ня справ­жніх умов для повер­не­н­ня», — наго­ло­си­ли пра­во­за­хи­сни­ки.

Вони під­кре­сли­ли, що дер­жа­ва досі мислить кате­го­рі­я­ми тим­ча­со­вих бону­сів, тоді як іде­ться про скла­дне зши­ва­н­ня суспіль­ства. Йде­ться про подо­ла­н­ня прір­ви між тими, хто про­жив вій­ну без­по­се­ре­дньо в Укра­ї­ні, та тими, хто пере­жив її за межа­ми кра­ї­ни.

Колапс консульської системи: шість установ на мільйон біженців

Окре­му ува­гу в пра­во­за­хи­сни­ки при­ді­ли­ли кри­ти­чній ситу­а­ції з укра­їн­ськи­ми кон­суль­ства­ми, зокре­ма в Німеч­чи­ні. З поча­тком пов­но­мас­шта­бно­го кон­флі­кту на ці уста­но­ви лягло неба­че­не рані­ше наван­та­же­н­ня, з яким вони вияви­ли­ся не зда­тні впо­ра­ти­ся. Пра­во­за­хи­сни­ки наве­ли про­мо­ви­стий при­клад, який ого­лює мас­штаб про­бле­ми.

«У нас шість кон­су­лів на всю Німеч­чи­ну, а в нас за дуже коро­ткий про­мі­жок часу з’явилося міль­йон укра­їн­ських біжен­ців», — ска­за­ли вони, комен­ту­ю­чи бюро­кра­ти­чний хаос.

Люди, які потре­бу­ють оформ­ле­н­ня доку­мен­тів або пра­во­вої під­трим­ки, щодня сти­ка­ю­ться з вели­че­зни­ми пере­по­на­ми та висна­жли­вим очі­ку­ва­н­ням. На дум­ку пра­во­за­хи­сни­ків, така ситу­а­ція є пря­мим від­дзер­ка­ле­н­ням загаль­ної від­су­тно­сті дер­жав­ної стра­те­гії щодо гро­ма­дян за кор­до­ном.

Системна криза: чому окремі дії не врятують ситуацію

В ефі­рі Пер­шо­го кана­лу нео­дно­ра­зо­во наго­ло­шу­ва­ло­ся, що розв’язати це пита­н­ня лише через робо­ту окре­мих відомств чи гро­мад­ських об’єднань немо­жли­во. Потрі­бен систем­ний під­хід, який об’єднає уряд, гро­мад­ські орга­ні­за­ції та між­на­ро­дних сою­зни­ків. Без такої спів­пра­ці кра­ї­на ризи­кує назав­жди втра­ти­ти зв’язок із міль­йо­на­ми вла­сних гро­ма­дян.

«Повер­не­н­ня міль­йо­нів укра­їн­ців не зво­ди­ться до одно­ра­зо­вих бону­сів чи кра­си­вих гасел. Тут іде­ться про скла­дне зши­ва­н­ня тих, хто про­жив вій­ну в Укра­ї­ні, з тими, хто пере­жив її за кор­до­ном», — зазна­чи­ли пра­во­за­хи­сни­ки.

Моральний вимір та архітектура майбутнього

У під­сум­ку екс­пер­ти наго­ло­си­ли на мораль­но­му боці про­бле­ми. Пра­гне­н­ня люди­ни повер­ну­ти­ся додо­му є при­ро­дним, однак без під­трим­ки дер­жа­ви та від­по­від­них умов для при­сто­су­ва­н­ня цей про­цес стає не лише скла­дним, а й болю­чим. Щоб повер­не­н­ня від­бу­ло­ся, Укра­ї­на має не про­сто дума­ти про ньо­го, а реаль­но готу­ва­ти еко­но­мі­чне та соці­аль­не під­ґрун­тя.

«Це дуже скла­дна архі­те­кту­ра подаль­шо­го зши­т­тя одних з інши­ми, і без уча­сті дер­жа­ви в цьо­му про­це­сі не обі­йтись», — під­су­му­ва­ли пра­во­за­хи­сни­ки.

Без ста­біль­но­сті, робо­чих місць і можли­во­стей для роз­ви­тку будь-які закли­ки зали­ша­ться поро­жнім зву­ком, а повер­не­н­ня пере­тво­ри­ться на чер­го­ве випро­бу­ва­н­ня для тих, хто нава­жи­ться на цей крок.