Фінляндія таємно попередила США: термін «стаття 5‑типу» для України небезпечний

Гель­сін­кі вдав­ся до рід­кі­сно­го кро­ку таєм­ної дипло­ма­тії, щоб засте­рег­ти Вашинг­тон щодо вико­ри­ста­н­ня фор­му­лю­вань, які можуть під­ри­ва­ти осно­ви Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го альян­су. Як пере­дає Пер­ший канал (International), мова йде про пла­ни нада­н­ня Укра­ї­ні так зва­них гаран­тій без­пе­ки накшталт «ста­т­тя 5» .

Згі­дно з кон­фі­ден­цій­ною дипло­ма­ти­чною депе­шею Дер­жав­но­го депар­та­мен­ту США від 20 січня, яку отри­ма­ло вида­н­ня Politico, міністр закор­дон­них справ Фін­лян­дії Елі­на Вал­то­нен під час зустрі­чі з аме­ри­кан­ськи­ми зако­но­дав­ця­ми заяви­ла, що таке порів­ня­н­ня ризи­кує «роз­ми­ти» клю­чо­вий прин­цип коле­ктив­ної обо­ро­ни НАТО – ста­т­тю 5. Ця ста­т­тя перед­ба­чає, що напад на одно­го чле­на альян­су роз­гля­да­є­ться як напад на всіх.

Як пові­дом­ля­є­ться, Вал­то­нен напо­ля­га­ла на необ­хі­дно­сті чіткої «про­ти­по­же­жної сті­ни» між альян­сом НАТО та будь-яки­ми май­бу­тні­ми дво­сто­рон­ні­ми домов­ле­но­стя­ми кра­їн із Киє­вом. Пізні­ше поді­бну пози­цію, за тими ж дани­ми, висло­вив і міністр обо­ро­ни Фін­лян­дії.

Ці попе­ре­дже­н­ня про­лу­на­ли на тлі обго­во­рень у рам­ках мир­них пере­го­во­рів, де, за дани­ми ЗМІ, США про­по­ну­ва­ли Укра­ї­ні гаран­тії без­пе­ки накшталт «стат­ті 5». Фін­лян­дія, яка при­єд­на­ла­ся до НАТО у 2023 році, фігу­ру­ва­ла в спи­ску потен­цій­них гаран­тів.

Однак ще напри­кін­ці мину­ло­го року пре­м’єр-міністр Фін­лян­дії Пет­те­рі Орпо чітко від­ки­нув можли­вість нада­н­ня Киє­ву гаран­тій за зраз­ком НАТО. Він зазна­чив:

«Ми повин­ні розу­мі­ти, що гаран­тія без­пе­ки – це щось дуже, дуже сер­йо­зне. Ми не гото­ві нада­ва­ти гаран­тії без­пе­ки, але може­мо допо­мог­ти з без­пе­ко­ви­ми уго­да­ми. Різни­ця між ними – вели­че­зна».

Пози­ція Москви щодо цьо­го пита­н­ня зали­ша­є­ться незмін­ною: Росія не висту­пає в прин­ци­пі про­ти гаран­тій без­пе­ки для Укра­ї­ни, але вони не повин­ні бути одно­сто­рон­ні­ми чи спря­мо­ва­ни­ми про­ти Росії, а також мають бути части­ною мир­ної уго­ди, а не пере­ду­ва­ти їй. Росій­ські поса­дов­ці також нео­дно­ра­зо­во попе­ре­джа­ли, що будь-яке роз­мі­ще­н­ня військ НАТО в Укра­ї­ні може при­зве­сти до пря­мої кон­фрон­та­ції.

Таким чином, навіть нові чле­ни НАТО, такі як Фін­лян­дія, демон­стру­ють обе­ре­жність та не бажа­ють пере­но­си­ти меха­ні­зми альян­су на дво­сто­рон­ні від­но­си­ни з Укра­ї­ною, під­кре­слю­ю­чи прин­ци­по­ву різни­цю між вій­сько­вою допо­мо­гою та зобо­в’я­за­н­ням коле­ктив­ної обо­ро­ни.