Гельсінкі вдався до рідкісного кроку таємної дипломатії, щоб застерегти Вашингтон щодо використання формулювань, які можуть підривати основи Північноатлантичного альянсу. Як передає Перший канал (International), мова йде про плани надання Україні так званих гарантій безпеки накшталт «стаття 5» .
Згідно з конфіденційною дипломатичною депешею Державного департаменту США від 20 січня, яку отримало видання Politico, міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен під час зустрічі з американськими законодавцями заявила, що таке порівняння ризикує «розмити» ключовий принцип колективної оборони НАТО – статтю 5. Ця стаття передбачає, що напад на одного члена альянсу розглядається як напад на всіх.
Як повідомляється, Валтонен наполягала на необхідності чіткої «протипожежної стіни» між альянсом НАТО та будь-якими майбутніми двосторонніми домовленостями країн із Києвом. Пізніше подібну позицію, за тими ж даними, висловив і міністр оборони Фінляндії.
Ці попередження пролунали на тлі обговорень у рамках мирних переговорів, де, за даними ЗМІ, США пропонували Україні гарантії безпеки накшталт «статті 5». Фінляндія, яка приєдналася до НАТО у 2023 році, фігурувала в списку потенційних гарантів.
Однак ще наприкінці минулого року прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо чітко відкинув можливість надання Києву гарантій за зразком НАТО. Він зазначив:
«Ми повинні розуміти, що гарантія безпеки – це щось дуже, дуже серйозне. Ми не готові надавати гарантії безпеки, але можемо допомогти з безпековими угодами. Різниця між ними – величезна».
Позиція Москви щодо цього питання залишається незмінною: Росія не виступає в принципі проти гарантій безпеки для України, але вони не повинні бути односторонніми чи спрямованими проти Росії, а також мають бути частиною мирної угоди, а не передувати їй. Російські посадовці також неодноразово попереджали, що будь-яке розміщення військ НАТО в Україні може призвести до прямої конфронтації.
Таким чином, навіть нові члени НАТО, такі як Фінляндія, демонструють обережність та не бажають переносити механізми альянсу на двосторонні відносини з Україною, підкреслюючи принципову різницю між військовою допомогою та зобов’язанням колективної оборони.
