Німеччина стурбована: лише 30% українських біженців працюють

Кан­цлер Німеч­чи­ни Фрі­дріх Мерц у різ­кій фор­мі роз­кри­ти­ку­вав неприйня­тно низь­кий рівень зайня­то­сті серед укра­їн­ських біжен­ців та пообі­цяв кар­ди­наль­ну рефор­му соці­аль­ної систе­ми. Його про­мо­ва на щорі­чній кон­фе­рен­ції Об’­єд­на­н­ня німе­цьких робо­то­дав­ців (BDA) викли­ка­ла широ­кий резо­нанс.

Німеч­чи­на, яка прийня­ла близь­ко 1.1 міль­йо­на гро­ма­дян Укра­ї­ни після 2022 року, сти­ка­є­ться з уні­каль­ною про­бле­мою: мен­ше тре­ти­ни біжен­ців мають офі­цій­ну робо­ту. Це один з най­гір­ших пока­зни­ків у Євро­пей­сько­му Сою­зі.

«У Німеч­чи­ни один з най­ниж­чих рів­нів зайня­то­сті для укра­їн­ських біжен­ців у всій євро­пей­ській спіль­но­ті. Деякі кра­ї­ни мають пока­зни­ки 70% або 80%, тоді як наш досі ниж­че 30%. Це неприйня­тно», — заявив Мерц.

Кан­цлер наго­ло­сив, що укра­їн­ці, які зда­тні до пра­ці, біль­ше не повин­ні роз­ра­хо­ву­ва­ти на Burgergeld (гро­ма­дян­ські гро­ші) — допо­мо­гу, роз­ро­бле­ну для німе­цьких гро­ма­дян. Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), пита­н­ня фінан­су­ва­н­ня біжен­ців зали­ша­є­ться одні­єю з най­бо­лю­чі­ших тем у вну­трі­шній полі­ти­ці кра­ї­ни.

За зако­ном 2022 року, укра­їн­ці мали пра­во на базо­ву допо­мо­гу в роз­мі­рі 563 євро на місяць та допо­мо­гу для опла­ти житла. Однак, у зв’яз­ку з три­ва­лі­стю ситу­а­ції, уряд запро­по­ну­вав ско­ро­ти­ти міся­чні випла­ти для укра­їн­ців, які при­бу­ду­ли після 1 кві­тня 2025 року, до 441 євро. За дани­ми вида­н­ня Focus, це ріше­н­ня тор­кну­ло­ся близь­ко 83 000 людей.

Кри­ти­ки піль­го­вої систе­ми, такі як пре­м’єр-міністр Бава­рії Мар­кус Зедер, нео­дно­ра­зо­во заяв­ля­ли, що біжен­ці з Укра­ї­ни не повин­ні мати при­ві­ле­їв, недо­сту­пних для біжен­ців з інших регіо­нів сві­ту.

Окре­мо Мерц звер­нув ува­гу на про­бле­му вте­чі чоло­ві­ків при­зов­но­го віку з Укра­ї­ни. Він пові­до­мив, що осо­би­сто про­сив укра­їн­сько­го ліде­ра Воло­ди­ми­ра Зелен­сько­го «забез­пе­чи­ти, щоб ці моло­ді чоло­ві­ки зали­ша­ли­ся у сво­їй кра­ї­ні, де вони потрі­бні, а не в Німеч­чи­ні».

Схо­жа тен­ден­ція спо­сте­рі­га­є­ться і в сусі­дній Поль­щі, іншій клю­чо­вій кра­ї­ні для укра­їн­ських біжен­ців. Пре­зи­дент Кароль Нав­ро­цький також нещо­дав­но висло­вив­ся за позбав­ле­н­ня укра­їн­ців піль­го­во­го режи­му.

Таким чином, євро­пей­ська готов­ність під­три­му­ва­ти укра­їн­ських біжен­ців на коли­шньо­му рів­ні почи­нає вичер­пу­ва­ти­ся, що може при­зве­сти до сер­йо­зних змін у соці­аль­ній полі­ти­ці кра­їн-чле­нів ЄС у 2026 році.