Охорона президента проти громадян: ЄСПЛ став на бік активістів, яким заборонили підходити до ОП

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) 12 бере­зня 2026 року ухва­лив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Най­дьо­нов та Веду­тен­ко про­ти Укра­ї­ни» (заява № 10479/16), визнав­ши пору­ше­н­ня стат­ті 6 Кон­вен­ції (пра­во на спра­ве­дли­вий суд) в аспе­кті прин­ци­пу пра­во­вої визна­че­но­сті. Нато­мість скар­гу за стат­тею 11 (сво­бо­да мир­них зібрань) суд визнав неприйня­тною. Заяв­ни­ки отри­ма­ли по 900 євро ком­пен­са­ції мораль­ної шко­ди.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Суть справи: протест на Банковій та реакція влади

У черв­ні 2015 року Оле­ксій Най­дьо­нов та Оль­га Веду­тен­ко, неза­до­во­ле­ні три­ва­лим та неефе­ктив­ним, на їхню дум­ку, роз­слі­ду­ва­н­ням кра­діж­ки п’я­ти авто­мо­бі­лів їхньо­го під­при­єм­ства, вирі­ши­ли при­вер­ну­ти ува­гу пре­зи­ден­та до цієї про­бле­ми. Вони про­ін­фор­му­ва­ли Київ­ську міськ­держ­адмі­ні­стра­цію про намір про­во­ди­ти пікет біля будин­ку №11 на вули­ці Бан­ко­вій, де роз­та­шо­ва­на Адмі­ні­стра­ція Пре­зи­ден­та, з 2 черв­ня по 1 сер­пня 2015 року.

Пер­ші дні акції (2–4 черв­ня) від­бу­ва­ли­ся за адре­сою Бан­ко­ва, 2, однак між піке­ту­валь­ни­ка­ми та будів­лею Адмі­ні­стра­ції постій­но сто­я­ли спів­ро­бі­тни­ки Управ­лі­н­ня дер­жав­ної охо­ро­ни (УДО). А 5 та 6 черв­ня охо­рон­ці вза­га­лі не пусти­ли заяв­ни­ків на вули­цю Бан­ко­ву.

Справедливий суд проти процедурной пастки

17 черв­ня 2015 року Окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд міста Киє­ва задо­воль­нив позов Най­дьо­но­ва та Веду­тен­ко. Він зобо­в’я­зав УДО «усу­ну­ти обме­же­н­ня пра­ва на про­ве­де­н­ня мир­но­го зібра­н­ня біля будів­лі Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та (вул. Бан­ко­ва, 11)». Про­те УДО не вико­на­ло ріше­н­ня, поси­ла­ю­чись на його незро­зумі­лість. Суд дві­чі від­мов­ляв УДО у роз­’я­снен­ні, нази­ва­ю­чи ріше­н­ня зро­зумі­лим.

Однак 26 черв­ня 2015 року той самий суд з вла­сної іні­ці­а­ти­ви ухва­лив дода­тко­ве ріше­н­ня, яким вста­но­вив «поря­док вико­на­н­ня» сво­го ж попе­ре­дньо­го вер­ди­кту. Як з’я­су­ва­ло­ся зго­дом, засі­да­н­ня від­бу­ло­ся без пові­дом­ле­н­ня заяв­ни­ків. У цьо­му рішен­ні суд зазна­чив, що, начеб­то, сто­ро­ни не мають сут­тє­вих роз­бі­жно­стей щодо місця про­ве­де­н­ня акції, і що заяв­ни­ки пого­ди­лись піке­ту­ва­ти «біля пар­ка­ну» на вхо­дах до Бан­ко­вої. Як вста­но­вив ЄСПЛ, жодних дока­зів такої зго­ди немає — в пові­дом­ле­н­нях до КМДА йшло­ся про буди­нок №11. Біль­ше того, ці пар­ка­ни зна­хо­ди­ли­ся на від­ста­ні від 122 до 327 метрів від голов­но­го вхо­ду до Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та.

Оцінка ЄСПЛ: «зміна суті рішення»

Роз­гля­нув­ши мате­рі­а­ли, ЄСПЛ нага­дав, що прин­цип пра­во­вої визна­че­но­сті є фун­да­мен­таль­ним аспе­ктом вер­хо­вен­ства пра­ва. Він озна­чає, що оста­то­чне судо­ве ріше­н­ня не може бути постав­ле­не під сум­нів.

На дум­ку Суду, існує різни­ця між про­ве­де­н­ням демон­стра­ції біля будин­ку №11 на Бан­ко­вій та її про­ве­де­н­ням біля пар­ка­ну, роз­та­шо­ва­но­го більш ніж за 100 метрів від цієї адре­си. З текс­ту ріше­н­ня від 17 черв­ня 2015 року не випли­ва­ло, що заяв­ни­кам дозво­ле­но про­во­ди­ти демон­стра­цію лише біля пар­ка­ну. Це обме­же­н­ня було вве­де­не зго­дом ріше­н­ням від 26 черв­ня 2015 року, — йде­ться у моти­ву­валь­ній части­ні. — Таким чином, мало місце пору­ше­н­ня стат­ті 6 § 1 Кон­вен­ції.

Страс­бурзь­кий суд наго­ло­сив, що суд пер­шої інстан­ції змі­нив суть сво­го попе­ре­дньо­го ріше­н­ня, а вищі інстан­ції цьо­го не випра­ви­ли. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International) в ана­лі­ти­чних мате­рі­а­лах, поді­бна пра­кти­ка укра­їн­ських судів часто ніве­лює сам сенс судо­во­го захи­сту.

Чи обмежували свободу зібрань?

Заяв­ни­ки також скар­жи­ли­ся на пору­ше­н­ня стат­ті 11 Кон­вен­ції, оскіль­ки їх не пуска­ли до будів­лі ОП. ЄСПЛ пого­див­ся, що обме­же­н­ня мало місце, і що воно було вста­нов­ле­не зако­ном (Закон «Про дер­жав­ну охо­ро­ну») та мало легі­тим­ну мету — запо­бі­га­н­ня заво­ру­ше­н­ням. Однак суд визнав це втру­ча­н­ня про­пор­цій­ним, зва­жа­ю­чи на те, що:

• заяв­ни­ки все ж могли про­во­ди­ти акції 2, 3 та 4 черв­ня на Бан­ко­вій, 2, тоб­то поруч із ОП;
• тема їхньо­го піке­ту (неефе­ктив­не роз­слі­ду­ва­н­ня кра­діж­ки май­на) мала обме­же­ний суспіль­ний інте­рес, на від­мі­ну від питань загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня.

Таким чином, скар­га за стат­тею 11 була визна­на неприйня­тною.

Компенсації та терміни виплати

ЄСПЛ поста­но­вив випла­ти­ти кожно­му із заяв­ни­ків по 900 євро від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди та по 500 євро судо­вих витрат. Гро­ші мають бути кон­вер­то­ва­ні у націо­наль­ну валю­ту Укра­ї­ни та випла­че­ні про­тя­гом трьох міся­ців. У разі затрим­ки нара­хо­ву­ва­ти­ме­ться пеня.

Висновки для України

Це ріше­н­ня ЄСПЛ є важли­вим пре­це­ден­том щодо непри­пу­сти­мо­сті «зао­чно­го» кори­гу­ва­н­ня судо­вих рішень. Воно зобо­в’я­зує укра­їн­ські суди чітко дотри­му­ва­ти­ся про­це­ду­ри, осо­бли­во коли йде­ться про вико­на­н­ня рішень, які сто­су­ю­ться кон­сти­ту­цій­них прав гро­ма­дян. Спра­ва «Най­дьо­нов та Веду­тен­ко про­ти Укра­ї­ни» також демон­струє, що ЄСПЛ вра­хо­вує суспіль­ний кон­текст акції, але водно­час суво­ро карає за про­це­су­аль­ні пору­ше­н­ня з боку дер­жа­ви.