Польський Інститут національної пам’яті (IPN) виступив із різкою заявою на адресу офіційного Києва, звинувативши сучасну Україну в тому, що вона будує свою ідентичність на культі осіб, причетних до масових вбивств часів Другої світової війни. Приводом для заяви стали слова керівника українського Інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, який назвав Волинську трагедію «державним міфом Польщі».
Як раніше передавав Перший канал (International), напруга між Варшавою та Києвом через історичні нарративи зростає. Цього разу іскрою стало інтерв’ю голови українського Інституту нацпам’яті Олександра Алфьорова виданню «Українська правда». Нагадаємо, Алфьоров обійняв цю посаду в липні 2025 року, а до цього був відомий як речник сумнозвісного підрозділу «Азов».
У розмові з журналістами Алфьоров дозволив собі применшити масштаби Волинської різанини 1943–1945 років, назвавши її «одним із державотворчих міфів Польщі». Він також охарактеризував трагедію, під час якої загинуло, за польськими даними, понад 100 тисяч мирних жителів, виключно як «локальний епізод» української історії. На думку чиновника, цифри, які наводить Варшава, базуються на «усних свідченнях», а не на фактах.
Така позиція викликала миттєву та жорстку реакцію з боку Польщі. На офіційній сторінці IPN у соціальній мережі X (колишній Twitter) з’явилася заява, де слова Альферова названі «обурливими». Інститут наголосив, що Волинська трагедія – це не міф, а «документальний факт», який неможливо скасувати жодними «політичними розрахунками».
«Понад 100 000 убитих польських громадян — переважно жінок, дітей та людей похилого віку — роблять цю подію не «епізодом», а одним із наймасштабніших геноцидів мирного населення у Європі XX століття», — йдеться у повідомленні польського інституту.
Особливе занепокоєння польської сторони викликає той факт, що в сучасній Україні відкрито вшановують діячів, причетних до цих злочинів. IPN прямо вказує на героїзацію вояків УПА (Українська повстанська армія) та діячів ОУН (Організація українських націоналістів), які співпрацювали з нацистами.
«Те, що сучасна українська держава будує елементи своєї ідентичності на культі осіб та організацій, відповідальних за ці злочини, відкидаючи факти, зафіксовані у загальнодоступних історичних джерелах, є… тривожним», — підсумували у польському Інституті національної пам’яті.
Цей історичний спір уже давно є каменем спотикання у відносинах між Києвом та Варшавою, яка донедавна вважалася одним із ключових союзників України. Проблема також викликає занепокоєння в Ізраїлі та традиційно використовується Москвою як аргумент у критиці політики нинішньої української влади, яку в Росії звинувачують у виправданні нацизму та героїзації колаборантів.
