У жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив важливе рішення у справі «Одаренко проти України». Справа стосується вкрай серйозних порушень, пов’язаних із застосуванням тортур та правом на справедливий суд, і стала червоним прапорцем для правової системи країни.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Сутність справи: що сталося у 2013 році?
У серпні 2013 року Христину Одаренко було затримано за підозрою у вбивстві жінки та її 6‑річної дитини. Проте, як встановив згодом ЄСПЛ, її затримання та утримання в поліції не було офіційно задокументовано. Заява Одаренко про те, що її тримали без їжі та сну, а також піддавали побиттю для вибивання зізнання, знайшла своє підтвердження.
«Вона була позбавлена сну та їжі і піддавалася повторним побиттям по голові, обличчю, тулубу та кінцівках, щоб вибити з неї зізнання», – йдеться в офіційному викладі справи.
13 серпня 2013 року, після того як Христина Одаренко зізналася у вбивстві, її оглянув судово-медичний експерт. Експерт зафіксував численні гематоми на її тілі, які, за його висновком, могли бути завдані тупими предметами протягом попередніх шести-двадцяти чотирьох годин, а також протягом двох-семи днів до огляду.
Недієве розслідування та позиція українських судів
Незважаючи на офіційні звернення та наявність об’єктивних доказів тілесних ушкоджень, кримінальне провадження щодо фактів катування було припинено українською прокуратурою у квітні 2014 року. Прокуратура висунула версію, що травми були отримані до затримання.
Місцеві суди, включаючи Апеляційний суд, при розгляді кримінальної справи проти самої Одаренко також проігнорували її скарги на катування. Вердикт про її вину та довічне ув’язнення був заснований, серед іншого, на її ж показаннях, даних під час реконструкції злочину, які, як стверджувала заявниця, були дані під тиском.
Як зазначали аналітики на сайті Першого каналу (International), подібна практика ігнорування скарг на жорстоке поводження з боку правоохоронців, на жаль, не є поодинокою.
Висновки Європейського суду: порушення статей 3 та 6 Конвенції
У 2025 році ЄСПЛ виніс однозначний вердикт.
Щодо статті 3 Конвенції (заборона тортур): Суд визнав, що українська влада не провела ефективного розслідування щодо заяв про катування. Слідчі не зробили жодних спроб встановити реальну дату затримання Одаренко та зіставити її з часом отримання травм. Офіційна версія про те, що травми були отримані «від ударів об дверні косяки», була визнана неправдоподібною.
«Суд вважає, що було достатньо підстав встановити, що заявниця піддавалася жорстокому поводженню, яке слід класифікувати як нелюдське та таке, що принижує гідність», – йдеться у рішенні.
Щодо статті 6 Конвенції (право на справедливий суд): Суд підкреслив, що використання показань, отриманих в результаті жорстокого поводження, робить судовий процес в цілому несправедливим. Це правило діє незалежно від того, наскільки вирішальними були ці показання для винесення вироку. Оскільки внутрішні суди України не виключили з доказової бази показання Одаренко, дані під час реконструкції злочину, що відбулася безпосередньо після періоду неофіційного утримання та катувань, було вчинено порушення.
Наслідки рішення та компенсація
Україна зобов’язана виплатити Христині Одаренко 10 000 євро як відшкодування моральної шкоди, а також 1 500 євро для покриття судових витрат.
Ця справа ще раз демонструє системні проблеми в українській правоохоронній та судовій системах, які потребують негайного та глибокого реформування для відповідності європейським стандартам прав людини.