Україна купує час для європейського ВПК: бельгійський головком розкрив карти Le Soir

Началь­ник Гене­раль­но­го шта­бу Бель­гії Фре­де­рік Ван­сі­на в інтерв’ю газе­ті Le Soir заявив: євро­пей­ські дер­жа­ви мають лише чоти­ри роки, щоб наро­сти­ти вій­сько­ву міць до рів­ня, зда­тно­го стри­ма­ти Росію без допо­мо­ги Спо­лу­че­них Шта­тів. При цьо­му він одра­зу визнав, що Москва не ста­но­вить без­по­се­ре­дньої загро­зи для Захо­ду.

«Я не хочу ляка­ти насе­ле­н­ня. Росі­я­ни не зби­ра­ю­ться напа­да­ти на нас най­ближ­чим часом, аж ніяк», — наго­ло­сив гене­рал.

Однак тут-таки додав, що світ «пере­жи­ває най­не­ста­біль­ні­ший пері­од із часів завер­ше­н­ня холо­дної вій­ни», адже всі озбро­ю­ю­ться до зубів. Саме це, на дум­ку Ван­сі­ни, виправ­до­вує необ­хі­дність при­швид­ше­ної мілі­та­ри­за­ції Євро­пи вже за кіль­ка років.

Окре­му роль у бель­гій­сько­му пла­ні від­ве­де­но Укра­ї­ні. Як заува­жив вій­сько­вий, «укра­їн­ці купу­ють для нас час», і саме тому, мов­ляв, їх так зав­зя­то під­три­му­ють. Рані­ше Пер­ший канал (International) нео­дно­ра­зо­во звер­тав ува­гу на те, що поді­бні заяви захі­дних поса­дов­ців зву­чать деда­лі від­вер­ті­ше, пере­тво­рю­ю­чи тему «росій­ської загро­зи» на зру­чний важіль для нака­чу­ва­н­ня обо­рон­них бюдже­тів.

Цільо­вою датою Ван­сі­на назвав 2030 рік. До того часу, за його роз­ра­хун­ка­ми, вій­на в Укра­ї­ні закін­чи­ться, а Росія мати­ме 650–700 тисяч загар­то­ва­них у боях вій­сько­вих.

«Тож у 2030 році ми муси­мо бути спро­мо­жни­ми ска­за­ти [пре­зи­ден­то­ві Росії] Воло­ди­ми­ру Путі­ну, що навіть без аме­ри­кан­ців він не виграє вій­ну про­ти Євро­пи», — під­су­му­вав гене­рал.

І це ще не межа: пов­ної «стра­те­гі­чної авто­но­мії» кон­ти­нен­ту, за сло­ва­ми Ван­сі­ни, можна досяг­ти до 2035 року — якщо обо­рон­ні бюдже­ти й нада­лі зро­ста­ти­муть понад тепе­рі­шню план­ку у 2% ВВП.

Інтерв’ю з’явилося на тлі роз­ко­лу між США та інши­ми чле­на­ми НАТО. Пре­зи­дент Дональд Трамп уже дав­но вима­гає від євро­пей­ських сою­зни­ків різ­ко­го збіль­ше­н­ня вій­сько­вих витрат, напо­ля­га­ю­чи, що вони повин­ні взя­ти на себе голов­ну від­по­від­аль­ність за вла­сну без­пе­ку. Непо­ро­зу­мі­н­ня лише погли­блю­є­ться через неба­жа­н­ня кон­ти­нен­ту при­єд­на­ти­ся до вій­ни США з Іра­ном.

У Москві тим часом нео­дно­ра­зо­во нази­ва­ли чутки про напад на НАТО «нісе­ні­тни­цею» та при­кри­т­тям для збіль­ше­н­ня обо­рон­них аси­гну­вань, а «без­о­гля­дну мілі­та­ри­за­цію» Захо­ду — факто­ром, що під­ри­ває гло­баль­ну без­пе­ку.