Україна програла в Страсбурзі через невмотивоване рішення апеляції

16 кві­тня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни одно­го­ло­сно визнав пору­ше­н­ня Укра­ї­ною пун­кту 1 стат­ті 6 Кон­вен­ції вна­слі­док того, що апе­ля­цій­ний суд у Дні­прі не навів жодних моти­вів сво­єї від­мо­ви. Заяв­ни­ця — Лари­са Петрів­на Воро­б­йо­ва — отри­має від дер­жа­ви 1 500 євро ком­пен­са­ції мораль­ної шко­ди.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Що сталося

У 2021 році Лари­са Воро­б­йо­ва звер­ну­ла­ся до суду з позо­вом до гро­ма­дя­ни­на В. про стя­гне­н­ня непо­га­ше­но­го бор­гу за вексе­лем (бор­го­вою роз­пи­скою), який В. видав її покій­но­му чоло­ві­ко­ві С. У суді пер­шої інстан­ції від­по­від­ач під­твер­див, що під­пи­сав роз­пи­ску, але запев­няв, що повер­нув лево­ву час­тку пози­ки ще до смер­ті кре­ди­то­ра. Суд, заслу­хав­ши оби­дві сто­ро­ни, позов задо­воль­нив.

Апеляція, яка не побачила аргументів

Від­по­від­ач подав апе­ля­цій­ну скар­гу. У ній він, зокре­ма, ствер­джу­вав, ніби пані Воро­б­йо­ва не пода­ла ори­гі­нал вексе­ля до суду пер­шої інстан­ції. На це заяв­ни­ця у від­по­віді на апе­ля­цію зазна­чи­ла, що на засі­дан­ні 21 липня 2021 року вона осо­би­сто демон­стру­ва­ла ори­гі­наль­ний доку­мент, і цей факт зафі­ксо­ва­но на сто­рін­ках 57–61 жур­на­лу судо­во­го засі­да­н­ня. Апе­ля­цій­ний суд Дні­пра, однак, на папе­рі напи­сав, що жодної від­по­віді на апе­ля­цій­ну скар­гу від пози­ва­чки не над­хо­ди­ло. Не дослі­джу­ю­чи запи­сів пер­шої інстан­ції, він ска­су­вав ріше­н­ня та пов­ні­стю від­мо­вив у позо­ві лише з тієї під­ста­ви, що ори­гі­нал вексе­ля ніби­то так і не було пред’явлено. Усе це від­бу­лось у каме­раль­но­му поряд­ку, без викли­ку сто­рін, 23 люто­го 2022 року.

Верховний Суд «двері не відчинив»

Каса­цій­ну скар­гу Лари­си Воро­б­йо­вої Вер­хов­ний Суд від­мо­вив­ся роз­гля­да­ти 27 кві­тня 2022 року. Таким чином, оста­то­чним ріше­н­ням у спра­ві став вер­дикт апе­ля­ції, який жодним чином не пояснив ігно­ру­ва­н­ня дово­дів пози­ва­чки про наяв­ність ори­гі­на­лу бор­го­во­го папе­ру.

Що сказав Страсбург

ЄСПЛ нага­дав свою уста­ле­ну пози­цію: націо­наль­ний суд зобов’язаний нада­ти моти­ва­цію сво­го ріше­н­ня. І хоча суд не мусить деталь­но від­по­від­а­ти на кожен аргу­мент, його виснов­ки не можуть бути сва­віль­ни­ми або воче­видь без­під­став­ни­ми. У цій спра­ві, як зазна­чив Страс­бурзь­кий суд, апе­ля­ція не роз­гля­ну­ла важли­вих та доре­чних аргу­мен­тів заяв­ни­ці:

«Суд дохо­дить виснов­ку, що заяв­ни­цю було позбав­ле­но пра­ва на вмо­ти­во­ва­не судо­ве ріше­н­ня», — йде­ться в оста­то­чно­му рішен­ні, ухва­ле­но­му одно­го­ло­сно.

Справедлива компенсація

Поси­ла­ю­чись на попе­ре­дню пра­кти­ку, зокре­ма спра­ву «Про­ні­на про­ти Укра­ї­ни», ЄСПЛ при­су­див заяв­ни­ці 1 500 євро як від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди. Про­тя­гом трьох міся­ців від дати ріше­н­ня дер­жа­ва має спла­ти­ти цю суму в грив­не­во­му екві­ва­лен­ті за кур­сом на день роз­ра­хун­ку. У разі затрим­ки нара­хо­ву­ва­ти­му­ться від­со­тки на рів­ні гра­ни­чної пози­чко­вої став­ки Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти.

Як нео­дно­ра­зо­во зазна­чав Пер­ший канал (International), пра­кти­ка ЄСПЛ щодо Укра­ї­ни ста­біль­но фіксує систем­ні недо­лі­ки в части­ні моти­ва­ції судо­вих рішень. Спра­ва Воро­б­йо­вої — чер­го­ве під­твер­дже­н­ня того, що від­су­тність чіткої аргу­мен­та­ції в акті суду може кошту­ва­ти дер­жа­ві не лише репу­та­цій­них втрат, а й пря­мих фінан­со­вих зобов’язань перед гро­ма­дя­на­ми.

Чому це важливо

Ріше­н­ня у спра­ві Vorobyova v. Ukraine (заява № 31683/22) не ство­рює нової нор­ми, але поси­лює вимо­гу до укра­їн­ських судів дій­сно вра­хо­ву­ва­ти аргу­мен­ти сто­рін та від­обра­жа­ти їх у судо­во­му акті. Для пози­ва­ча, який опи­нив­ся в ситу­а­ції, коли апе­ля­цій­ний суд робить вигляд, що не помі­тив клю­чо­вих запе­ре­чень, поста­но­ва Страс­бур­га стає і мораль­ним реван­шем, і під­ста­вою вима­га­ти пере­гля­ду спра­ви за ново­ви­яв­ле­ни­ми обста­ви­на­ми.