Чи дійсно Європа готова кинути виклик Путіну? Які реальні перспективи вступу України до ЄС? Чи може національний егоїзм європейських країн стати на заваді безпековим гарантіям для України? Та як позиція Дональда Трампа впливає на війну та безпеку в Європі?
Відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю журналісту Наталії Влащенко відповів на запитання глядачів. Перший канал (International) наводить деталі.
«Трамп показав західним країнам, що з Путіним можна мати справу»
Фесенко прокоментував зустріч Трампа з Путіним та її наслідки для міжнародної ізоляції російського лідера, а також вплив на європейську політику.
«Я б не сказав, що це зняття ізоляції, бо повної ізоляції й не було… Але Трамп показав західним країнам, що з Путіним можна мати справу… Для європейських країн це сигнал».
«Санкції проти «Білавії» відкривають Росії можливості обходу заборони»
Аналітик прокоментував рішення адміністрації Трампа зняти санкції з білоруської авіакомпанії, що відкриває серйозні лазівки для російської авіації.
«Це відкриває російським компаніям можливості закупки деталей для своїх літаків в обхід санкцій. Головний сенс цього потепління відносин США з Білоруссю – створити такий задній хід, коли можна вирішувати бізнесові, політичні питання, транспортні сполучення через Білорусь».
«Путін проводить планове оновлення свого оточення»
Політолог прокоментував дії російського президента щодо зміни еліт.
«Путін зараз проводить планову реконструкцію свого оточення. І мені здається, він ще також, як це робив і Сталін, стравлює старі так звані «об’єднання»».
«Головною політичною перепоною європейської інтеграції України залишається Угорщина»
Політолог детально пояснив причини блокування угорцями початку переговорів, пов’язавши це з внутрішньополітичними процесами в самій Угорщині.
«Орбан блокує ці переговори не лише тому, що хоче поторгуватися з нами або з Єврокомісією. Це для нього також передвиборча технологія. Він для себе обрав двох ворогів на цих виборах, з якими веде війну і консолідує навколо цих тем своїх виборців. Це Україна як ворог та Єврокомісія».
«Головною проблемою залишається національний егоїзм»
Політолог проаналізував, як егоїстичні інтереси окремих європейських країн впливають на процес прийняття рішень щодо підтримки України.
«Ми не можемо ігнорувати національний егоїзм, на жаль, це фактор. Люди егоїстичні, хтось більше, хтось менше. У Європі ми це теж бачимо. Плюс підйом політичних сил, які виступають саме з егоїстичним порядком денним».
Докладніше — на відео.
4 коментарі
Путин должен выдвинуть требование к Евросоюзу принять Украину в свои ряды. 😅
Відчай-сповідь, або Сповідь без прикрас (Зовсім свіжі вірші із Криму!.. Присвячую усім загиблим і постраждалим під час теракту рф-ії 31 липня у Києві і інших містах України… )
Підчас так хочеться кричать без всіх лірОписів мені, без хИмерних усіх прелюдій,
За кровнотканою якоюсь, тьмарочосною завісой облишиИвши – вишук весь,
Шо гинуть люди у моїй країні рідній, просто – гинуть люди…
І де оцьОму край хоч Якийсь, скаже хоч якИйсь нам – горе-віщунець?!..
Гримлить, гримлить над головами у моїх людей весь час оте надбожевільнеє «залізо»…
А я кропаю тИхенько, тихесенько собі – вкрай-співчутливії віршІ…
ВідчАй-вкрай-інськії… Й літкритиків усіх хочу я слать « за лісом»! –
Бо вся душа – навиворіт! під час – кропаннячка – того гримлить: «Мерщій! Мерщій!»…
Спішу, спішу я трохи загоЇть – хоч словом небайдУжим, хоч ті рани, що на серці…
Якась невИчерпність джерельно-небайдужая тече назло тобі, паскудненько-по-творчий Океан!..
Але усі вірші немовбито втрачають сенси з часом… просто — всі! втрачають сенси…
Коли сточають Волю, ви-топчають бЕзлюдні простори Волелюбної під себе – орди їх й ЧК!..
І десь сховалися у болесховищах небачених усі реальні наші й нереальні мрії…
Бо «вщент»-реальніше жорстоко-«фантастичная» буденність — з кожним днем…
А я кропаю кровнотворні віршики оці у столик на кордоні з Буревієм…
І ледве стіл стоїть… і серце, і душа – на вітрі гОйдаються… Й Буревіїще — нещадназдожене!.
Але гримлить, гримлить якимось – неймовІтом! – над душей: «Людина кожная повинна діять!»,
От просто – діять, ні на що не дивлячись, — ну кожний Божий і…безбожний! День.!..
І ось тому викохую я вам весь час… викохую… викохую… віршовані надії…
В самИх безоднях безнадійності – надієньку, майже безодихАнну, я, знайшовши вам, радію! -
Серед злидЕнної суцІль-буденності оживотвОрити — хоча б один!, хоча б комусь! – його «злидЕнь» в — «жнивдЕнь»!..
(Вірші створювалися ввечері 19 чи 20 липня, в ніч з 29 на 30 липня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми)
Ці вірші я почав писати в середині липня, але вони довго лежали не дописаними до кінця… Такі твори писати емоційно все тяжче і тяжче… Це був просто душевний виплеск, хотілося «вилити на папір», висловити накипілий – знову – душевний біль… І дописані вони були за день до того, як рф-ія нанесла свій жахливий удар 31 липня по Києву і іншим містам – в ніч з 29 на 30 липня. Я не радію таким віршам, не хочу, щоб вони «знадоблялися», хочу, щоб були живі люди, але вони, на жаль, «знадобляються»… Тому публікую їх знову – для сердечної підтримки усіх постраждалих людей і їх близьких… Чим можу… Але… але…але…
А Шейтельман все ? Наполювався вже ? І більше не хоче ?
Чего там Европа бросит? Они даже боятся назвать яд, которым убивали Навального, лишь бы кремлевское х… о не обиделось.