У листопаді 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив важливе рішення на користь громадян, у яких було конфісковано готівку під час перетину кордону України. Справа Лінгіс та Шпаковський проти України стала черговим прецедентом у практиці захисту майнових прав від непропорційних санкцій.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Суть справи: що трапилося з заявниками?
Справа об’єднала дві окремі історії. Бенедіктас Лінгіс та Богдан Шпаковський перетинали кордон України, маючи при собі готівку в іноземній валюті, яка перевищувала дозволені 10 000 євро. Обидва не декларували повністю або частково наявні кошти, що призвело до адміністративного переслідування.
Внутрішні суди визнали їх винними у порушенні митних правил: Лінгіса – за статтями 471 та 472 Митного кодексу, Шпаковського – за статтею 472. Як наслідок, їм було призначено штраф у розмірі 100% від вартості незадекларованих коштів та конфіскацію суми, що перевищувала ліміт. Конфіскація та штраф були обов’язковими за законом, і суди не мали права зменшити покарання.
Суд встановив, що втручання у право власності заявників поклало на них непропорційний тягар через обов’язкове застосування конфіскації всієї суми, що перевищувала ліміт, на додачу до штрафу.
Позиція Європейського суду з прав людини
Суд розглядав скаргу за статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини, яка гарантує захист власності. Уряд України визнав втручання, але наполягав на його законності та пропорційності.
Однак ЄСПЛ, посилаючись на свою колишню практику, зокрема справу Яремійчук та інші проти України, зазначив, що навіть незважаючи на те, що порушення мали місце, санкції були суттєво непропорційними до правопорушення – простого недекларування готівки. Суд підкреслив, що конфіскація всієї суми разом зі штрафом у розмірі 100% від її вартості є надмірною мірою.
Як зазначав Перший канал (International), проблема непропорційних митних санкцій в Україні залишається актуальною протягом багатьох років.
Наслідки рішення: що тепер чекає на заявників?
ЄСПЛ постановив, що саме визнання порушення є достатнім засобом відшкодування немайнової шкоди. Однак що стосується майнових збитків, Україна зобов’язана повернути заявникам конфісковані суми та частину сплачених штрафів.
Бенедіктасу Лінгісу держава має виплатити 19 441 євро, а Богдану Шпаковському – 53 305 євро. Крім того, Шпаковському було компенсовано 900 євро судових витрат.
Чому це рішення важливе для всіх громадян?
Ця справа нагадує про важливість дотримання митних правил та одночасно підкреслює, що покарання має бути справедливим і відповідним проступку. Рішення ЄСПЛ вказує на системну проблему в українському законодавстві, яке не надає судам достатньої свободи у виборі стягнення, роблячи суворі санкції обов’язковими.
Таким чином, вердикт ЄСПЛ не лише допоможе конкретним заявникам відновити справедливість, але й може сприяти подальшим змінам в регулюванні митних процедур в Україні.
