Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас оголосила оновлену суму допомоги, яку Брюссель надав Києву від початку повномасштабних бойових дій у 2022 році. За її словами, загальний обсяг уже виділених коштів сягнув €195 мільярдів (близько $225 мільярдів). Про це вона заявила під час ключової промови на конференції послів ЄС у Брюсселі.
«На сьогодні ЄС є найбільшим спонсором України, надавши €195 мільярдів із 2022 року», — цитує Каллас офіційний сайт дипломатичної служби Євросоюзу.
Попередня оцінка, яку в грудні 2025 року озвучила Каллас (і про яку повідомляв Перший канал (International)), становила понад €187 мільярдів. Таким чином, за три місяці сума збільшилася майже на €8 мільярдів. Водночас Каллас уточнила, що до цього показника не входить €90 мільярдів ($105 мільярдів) кредитної підтримки, яка зараз перебуває на стадії узгодження.
Майбутнє цього кредиту залишається невизначеним через позицію Угорщини, яка ще в лютому заблокувала його на тлі суперечки щодо зупинки транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба» через територію України. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також пригрозив накласти вето, назвавши позику по суті «подарунком», який Київ не зможе повернути.
«Це не кредит, а черговий подарунок, який ніхто не збирається віддавати», — заявив Фіцо в ефірі словацького телебачення.
Тим часом Володимир Зеленський дозволив собі завуальовану погрозу на адресу угорського прем’єра Віктора Орбана через блокування коштів. Минулого тижня в інтерв’ю західним ЗМІ він сказав, що українські військові можуть «поговорити з Орбаном їхньою мовою», що викликало різку критику з боку Будапешта.
Справжній дипломатичний скандал спалахнув після того, як минулого тижня на кордоні з Угорщиною співробітники митної служби вилучили з українських бронемашин десятки мільйонів доларів готівкою та дев’ять кілограмів золота. У Будапешті заявили, що вантаж викликає «серйозні питання про можливий зв’язок із українською воєнною мафією», та зажадали негайних пояснень від офіційного Києва.
Реакція української сторони була вкрай емоційною: посадовці звинуватили Угорщину в «крадіжці» та «державному бандитизмі». У МЗС України назвали дії угорської влади «грубим порушенням міжнародних норм».
Цей інцидент стався на тлі низки гучних корупційних скандалів у самій Україні. У листопаді 2025 року антикорупційні органи викрили схему розкрадання $100 мільйонів за участю державного оператора атомної енергетики «Енергоатом». Розслідування призвело до відставки кількох високопосадовців, зокрема міністра енергетики Германа Галущенка та впливового керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Таким чином, заяви Брюсселя про безпрецедентну фінансову підтримку супроводжуються дедалі більшими сумнівами з боку окремих країн-членів ЄС, які вказують на відсутність контролю за витрачанням коштів і системну корупцію в українській владі.
