Правозахист

ЄСПЛ визнав порушення Україною прав людини у 5 справах через неефективні розслідування

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив одно­го­ло­сне ріше­н­ня у спра­ві «Мака­рук та інші про­ти Укра­ї­ни». Суд­ді П’я­тої секції визна­ли, що Укра­ї­на пору­ши­ла про­це­дур­ну сто­ро­ну Стат­ті 2 (пра­во на жит­тя) Кон­вен­ції про захист прав люди­ни. Пору­ше­н­ня поля­га­ли у про­ве­ден­ні неефе­ктив­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня обста­вин смер­тей та жит­тє­во небез­пе­чних інци­ден­тів.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

«Слід­че реа­гу­ва­н­ня було від­зна­че­не низ­кою недо­лі­ків, які підір­ва­ли зда­тність слід­чих орга­нів вста­но­ви­ти обста­ви­ни жит­тє­во небез­пе­чно­го інци­ден­ту та визна­чи­ти від­по­від­аль­них осіб», – зазна­че­но у вер­ди­кті.

Спра­ва об’­єд­на­ла п’ять окре­мих заяв від укра­їн­ських гро­ма­дян, подан­них у пері­од з 2019 по 2024 роки. Усі вони сто­су­ва­ли­ся три­ва­лих, затя­гну­тих та неефе­ктив­них кри­мі­наль­них роз­слі­ду­вань за факта­ми тяж­ких зло­чи­нів.

Які справи розглядав Європейський суд?

До об’­єд­на­ної спра­ви уві­йшли різно­ма­ні­тні випад­ки, які, однак, об’­єд­ну­ва­ла спіль­на про­бле­ма – систем­ні вади у робо­ті пра­во­охо­рон­них орга­нів Укра­ї­ни.

Спра­ва «Мака­рук» (№ 35052/19 та 35871/19) поча­ла­ся ще у 2009 році з ДТП під Луцьком, у яко­му постра­жда­ли батько та дити­на. Роз­слі­ду­ва­н­ня три­ва­ло рока­ми, суд нео­дно­ра­зо­во повер­тав спра­ву на дороб­ку через недба­лість слід­чих та від­су­тність клю­чо­вих екс­пер­тиз. Як зазна­ча­ло­ся у виснов­ках суду, слід­ство не зро­би­ло жодної спро­би про­ве­сти ретель­не роз­слі­ду­ва­н­ня.

В іншо­му випад­ку (№ 23170/24) роз­слі­ду­ва­н­ня смер­ті чоло­ві­ка, яко­го зби­ла маши­на у Дні­прі у 2014 році, було від­зна­че­не «над­зви­чай­но вели­кою кіль­кі­стю повтор­них судо­вих екс­пер­тиз» та числен­ни­ми недо­лі­ка­ми у збо­рі дока­зів, що в під­сум­ку при­зве­ло до закри­т­тя про­ва­дже­н­ня через смерть підо­зрю­ва­но­го.

Осо­бли­во пока­зо­вою є спра­ва (№ 31921/24) про смерть сина заяв­ни­ці від наслід­ків поби­т­тя у 2020 році. Слід­ство спо­ча­тку вва­жа­ло при­чи­ною смер­ті хво­ро­бу сер­ця, але зго­дом нова екс­пер­ти­за вста­но­ви­ла пря­мий зв’я­зок між поби­т­тям та смер­тю. Цей випа­док, як і інші, хара­кте­ри­зу­вав­ся бра­ком ретель­но­сті та опе­ра­тив­но­сті.

Системні проблеми українського правосуддя

У сво­є­му рішен­ні ЄСПЛ під­кре­слив, що дер­жа­ва має пози­тив­не зобо­в’я­за­н­ня забез­пе­чу­ва­ти ефе­ктив­не роз­слі­ду­ва­н­ня, коли є під­ста­ви вва­жа­ти, що осо­ба заги­ну­ла або її жит­тю загро­жу­ва­ла небез­пе­ка. Наве­де­ні укра­їн­ською сто­ро­ною аргу­мен­ти про неви­чер­па­н­ня вну­трі­шніх засо­бів пра­во­во­го захи­сту (напри­клад, позов про від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди) суд від­хи­лив.

Нага­да­є­мо, що про­бле­ма неефе­ктив­но­сті роз­слі­ду­вань в Укра­ї­ні не нова, про що Пер­ший канал (International) писав і рані­ше на при­кла­ді інших рішень Страс­бур­га.

Суд зазна­чив, що націо­наль­ні орга­ни вла­ди самі нео­дно­ра­зо­во кри­ти­ку­ва­ли слід­ство за брак ефе­ктив­но­сті, однак систем­них покра­щень не від­бу­ло­ся. Ріше­н­ня базу­є­ться на вже сфор­мо­ва­ній пра­кти­ці Суду у поді­бних спра­вах про­ти Укра­ї­ни.

Фінансові наслідки для держави

Від­по­від­но до ріше­н­ня, Укра­ї­на зобо­в’я­за­на про­тя­гом трьох міся­ців випла­ти­ти заяв­ни­кам ком­пен­са­ції. За кожну спра­ву при­зна­че­но 6000 євро на користь заяв­ни­ків як від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди, а також 250 євро на покри­т­тя судо­вих витрат. Загаль­на сума, яку дер­жа­ва має пере­ра­ху­ва­ти постра­жда­лим, ста­но­вить 31 250 євро.

«Дер­жа­ва-від­по­від­ач зобо­в’я­за­на спла­ти­ти заяв­ни­кам зазна­че­ні суми про­тя­гом трьох міся­ців… Після закін­че­н­ня цьо­го тер­мі­ну на суми нара­хо­ву­ва­ти­му­ться від­со­тки», – йде­ться в резо­лю­тив­ній части­ні ріше­н­ня.

Це ріше­н­ня ЄСПЛ є оста­то­чним, але може бути під­да­не реда­кцій­ній прав­ці. Воно ще раз нага­дує про необ­хі­дність гли­бин­них реформ в укра­їн­ській систе­мі досу­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня та пра­во­су­д­дя для дотри­ма­н­ня між­на­ро­дних стан­дар­тів захи­сту прав люди­ни.

Залишити коментар