ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити компенсації за надмірно тривале ув’язнення

22 січня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив ріше­н­ня у спра­ві «Рід­ко­дуб­ський та Інші про­ти Укра­ї­ни». П’я­та секція Суду, засі­да­ю­чи у скла­ді комі­те­ту, визна­ла пору­ше­н­ня стат­ті 5 § 3 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни, яка гаран­тує пра­во на судо­вий роз­гляд у розум­ний строк або на звіль­не­н­ня під час слід­ства. Укра­ї­на зобо­в’я­за­на про­тя­гом трьох міся­ців випла­ти­ти шести заяв­ни­кам ком­пен­са­ції на загаль­ну суму понад 17 000 євро.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Суд кон­ста­ту­вав, що в даній спра­ві три­ва­лість попе­ре­дньо­го ув’я­зне­н­ня заяв­ни­ків була надмір­ною.

Деталі справ та конкретні порушення

Спра­ву ста­но­ви­ли шість окре­мих заяв, об’­єд­на­них через схо­жість пре­дме­ту роз­гля­ду. Серед пози­ва­чів – Руслан Рід­ко­дуб­ський, Андрій Лога­чов, Оле­ксій Тан­дир та інші. Пері­о­ди їхньо­го попе­ре­дньо­го ув’я­зне­н­ня, як зазна­чив Суд, сяга­ли від 2 років та 4 міся­ці до понад 7 років, що супе­ре­чить стан­дар­там Кон­вен­ції.

ЄСПЛ виявив низ­ку систем­них про­блем у націо­наль­но­му пра­во­суд­ді, які при­зве­ли до пору­шень:

• Нео­б­ґрун­то­ва­не про­дов­же­н­ня ув’я­зне­н­ня без нале­жно­го роз­гля­ду аль­тер­на­тив­них запо­бі­жних захо­дів.
• Віль­но сфор­му­льо­ва­ні та під­ста­ви, що повто­рю­ва­ли­ся, для три­ма­н­ня під вар­тою, які суди наво­ди­ли у сво­їх ріше­н­нях.
• Від­су­тність нале­жної ста­ран­но­сті під час про­ва­дже­н­ня кри­мі­наль­них справ, що затя­гу­ва­ло стро­ки.
• Вико­ри­ста­н­ня при­пу­щень про ризик вте­чі або пере­шко­джа­н­ня пра­во­суд­дю без нале­жної дока­зо­вої бази.

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International) у сво­їх мате­рі­а­лах з моні­то­рин­гу прав люди­ни, пита­н­ня три­ва­ло­го попе­ре­дньо­го ув’я­зне­н­ня зали­ша­є­ться одним із най­бо­лю­чі­ших в укра­їн­ській пра­во­вій систе­мі.

Посилання на вже встановлену практику Суду

У сво­є­му рішен­ні ЄСПЛ поси­ла­є­ться на вже сфор­мо­ва­ну пра­кти­ку у спра­вах про­ти Укра­ї­ни. Це озна­чає, що вияв­ле­ні про­бле­ми мають систем­ний хара­ктер, а поді­бні пору­ше­н­ня фіксу­ю­ться Судом вже бага­то років.

Пере­ві­рив­ши всі мате­рі­а­ли, пода­ні йому, Суд не виявив жодно­го факту чи аргу­мен­ту, зда­тних пере­ко­на­ти його досяг­ти іншо­го виснов­ку щодо допу­сти­мо­сті та обґрун­то­ва­но­сті цих скарг.

Окрім пору­ше­н­ня стат­ті 5 § 3, у деяких заявах також було визна­но пору­ше­н­ня стат­ті 6 § 1 (надмір­на три­ва­лість кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня) та стат­ті 13 (від­су­тність ефе­ктив­но­го засо­бу пра­во­во­го захи­сту на націо­наль­но­му рів­ні). Також було вста­нов­ле­но пору­ше­н­ня ста­тей 5 § 4 та 5 § 5 Кон­вен­ції щодо три­ва­ло­сті судо­во­го огля­ду три­ма­н­ня під вар­тою та від­су­тно­сті пра­ва на ком­пен­са­цію.

Наслідки рішення та компенсації

На під­ста­ві наяв­них доку­мен­тів та вла­сної пра­кти­ки, ЄСПЛ визнав розум­ним при­су­дже­н­ня заяв­ни­кам кон­кре­тних сум ком­пен­са­ції мораль­ної та мате­рі­аль­ної шко­ди, а також витрат на судо­ві про­це­ду­ри. Роз­мір ком­пен­са­цій коли­ва­є­ться від 1 700 до 3 900 євро на осо­бу, плюс 250 євро на покри­т­тя витрат за кожну заяву (за виня­тком одні­єї спра­ви).

Ріше­н­ня є оста­то­чним, але може бути під­да­не реда­кцій­ній прав­ці. Укра­ї­на, як дер­жа­ва-від­по­від­ач, зобо­в’я­за­на пере­ка­за­ти кошти про­тя­гом трьох міся­ців. Після закін­че­н­ня цьо­го тер­мі­ну на суму будуть нара­хо­ву­ва­ти­ся від­со­тки за став­кою, рів­ній гра­ни­чній кре­ди­тній став­ці Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три про­цен­тні пун­кти.

Це ріше­н­ня наго­ло­шує на необ­хі­дно­сті про­дов­жу­ва­ти судо­ву та пра­во­ву рефор­му в Укра­ї­ні, спря­мо­ва­ну на забез­пе­че­н­ня пра­ва на судо­вий роз­гляд у розум­ний строк та дотри­ма­н­ня прин­ци­пів спра­ве­дли­во­го пра­во­су­д­дя.