Правозахист

ЄСПЛ зобов’язує Україну змінити правила перевірки співробітників: що тепер робити роботодавцям?

У листо­па­ді 2025 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни ухва­лив важли­ве ріше­н­ня у спра­ві про­ти Укра­ї­ни, яке вста­но­ви­ло нові стан­дар­ти захи­сту при­ва­тно­сті пра­ців­ни­ків. Суд визнав, що укра­їн­ська дер­жа­ва не забез­пе­чи­ла нале­жно­го захи­сту пра­ва на при­ва­тне жит­тя гро­ма­дя­ни­на, коли його робо­то­да­вець отри­мав деталь­ну інфор­ма­цію про його місце­зна­хо­дже­н­ня за кор­до­ном через дані з робо­чо­го мобіль­но­го теле­фо­ну.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Факти справи

Заяв­ник, Петро Дми­тро­вич Гай­ван, пра­цю­вав у ком­па­нії «П.» з Пол­та­ви. Йому було виді­ле­но слу­жбо­вий мобіль­ний теле­фон, який він вико­ри­сто­ву­вав як для робо­чих, так і для осо­би­стих дзвін­ків. Згі­дно з вну­трі­шні­ми пра­ви­ла­ми ком­па­нії, пра­ців­ник міг вико­ри­сто­ву­ва­ти теле­фон для осо­би­стих роз­мов, але мав ком­пен­су­ва­ти вар­тість таких дзвін­ків, осо­бли­во при вико­ри­стан­ні між­на­ро­дно­го роу­мін­гу.

У 2015 році робо­то­да­вець іні­ці­ю­вав вну­трі­шнє роз­слі­ду­ва­н­ня щодо факту вико­ри­ста­н­ня заяв­ни­ком між­на­ро­дно­го роу­мін­гу в пері­о­ди, коли за гра­фі­ком він мав бути на робо­чо­му місці. Ком­па­нія звер­ну­ла­ся до мобіль­но­го опе­ра­то­ра з запи­том нада­н­ня деталь­ної інфор­ма­ції про дзвін­ки за пері­од з 1 січня 2014 по 31 січня 2015 року.

Опе­ра­тор надав інфор­ма­цію, яка місти­ла такі дета­лі: дата і час зв’яз­ку, тип зв’яз­ку (вхідний/вихідний), іно­зем­ний опе­ра­тор, кра­ї­на, в якій вико­ри­сто­ву­вав­ся роу­мінг, номер теле­фо­ну, з яким здій­сню­вав­ся зв’я­зок, тип пові­дом­ле­н­ня (дзві­нок чи SMS) та три­ва­лість дзвін­ків.

Позиція українських судів

Коли заяв­ник оскар­жив дії робо­то­дав­ця, укра­їн­ські суди трьох інстан­цій від­мо­ви­ли у задо­во­лен­ні його вимог. Суд­ді визна­ли, що отри­ма­на інфор­ма­ція не є пер­со­наль­ни­ми дани­ми, оскіль­ки теле­фон нале­жав ком­па­нії, а метою збо­ру інфор­ма­ції було вста­нов­ле­н­ня факту пере­бу­ва­н­ня пра­ців­ни­ка на робо­чо­му місці.

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), про­бле­ма захи­сту при­ва­тно­сті пра­ців­ни­ків в Укра­ї­ні зали­ша­є­ться акту­аль­ною про­тя­гом бага­тьох років.

Рішення Європейського суду

ЄСПЛ визнав, що інфор­ма­ція про місце­зна­хо­дже­н­ня заяв­ни­ка в пев­ній кра­ї­ні у кон­кре­тні дати, а також дані про або­нен­тів, з яки­ми він спіл­ку­вав­ся, є його пер­со­наль­ни­ми дани­ми і під­па­да­ють під захист стат­ті 8 Кон­вен­ції про пра­ва люди­ни.

Суд під­кре­слив, що націо­наль­ні суди не про­ве­ли пов­но­цін­но­го ана­лі­зу від­по­від­но­сті моні­то­рин­гу кри­те­рі­ям, вста­нов­ле­ним у спра­ві «Bărbulescu про­ти Руму­нії», зокре­ма:

  • Чи був пра­ців­ник попе­ре­дже­ний про можли­вий моні­то­ринг
  • Мас­шта­би та сту­пінь втру­ча­н­ня у при­ва­тність
  • Наяв­ність обґрун­то­ва­них при­чин для моні­то­рин­гу
  • Можли­вість вико­ри­ста­н­ня менш інтру­зив­них мето­дів
  • Наслід­ки моні­то­рин­гу для пра­ців­ни­ка
  • Наяв­ність нале­жних гаран­тій від сва­ві­л­ля

«Націо­наль­ні судо­ві орга­ни не про­ве­ли пов­ної оцін­ки цьо­го пита­н­ня, оскіль­ки нато­мість дійшли виснов­ку, що інфор­ма­ція, отри­ма­на ком­па­ні­єю «П.» від мобіль­но­го опе­ра­то­ра, не сто­су­ва­ла­ся пер­со­наль­них даних заяв­ни­ка», — зазна­чив Суд.

Наслідки рішення

Це ріше­н­ня має важли­ві наслід­ки для тру­до­вих від­но­син в Укра­ї­ні. Робо­то­дав­ці тепер повин­ні ретель­но оці­ню­ва­ти необ­хі­дність та про­пор­цій­ність будь-яко­го моні­то­рин­гу зв’яз­ків пра­ців­ни­ків, навіть коли йде­ться про слу­жбо­ві теле­фо­ни.

Суд осо­бли­во під­кре­слив, що збір даних про кра­ї­ни пере­бу­ва­н­ня та номе­ри теле­фо­нів або­нен­тів не був необ­хі­дним для дося­гне­н­ня заяв­ле­ної мети — вста­нов­ле­н­ня факту пере­бу­ва­н­ня пра­ців­ни­ка на робо­чо­му місці.

Висновки

Ця спра­ва вста­но­ви­ла чіткі рам­ки для моні­то­рин­гу кому­ні­ка­цій пра­ців­ни­ків та під­кре­сли­ла обо­в’я­зок дер­жа­ви забез­пе­чи­ти ефе­ктив­ний захист пра­ва на при­ва­тність у сфе­рі тру­до­вих від­но­син. Це ріше­н­ня є важли­вим кро­ком у роз­ви­тку пра­кти­ки захи­сту пер­со­наль­них даних в Укра­ї­ні та від­по­від­ає суча­сним євро­пей­ським стан­дар­там.

Залишити коментар