Скільки українців у Польщі почуваються чужими? Правозахисники відповідають

Чому за три роки кіль­кість укра­їн­ців, які сти­ка­ю­ться з нега­ти­вом у Поль­щі, зро­сла в сім разів? Чому поль­ська молодь най­більш ске­пти­чно нала­што­ва­на до Укра­ї­ни? Як у сві­до­мо­сті поля­ків ужи­ва­ю­ться вза­є­мо­ви­клю­чні дум­ки про спіль­ні інте­ре­си та сер­йо­зні супе­ре­чки? Наві­що Вар­ша­ва поси­лює мігра­цій­ну рито­ри­ку на тлі зро­ста­н­ня пра­вих сил?

Пра­во­за­хи­сни­ки та адво­ка­ти від­по­від­а­ють на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів у ЄС. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Суспільні настрої в Польщі: від солідарності до втоми

Пра­во­за­хи­сник зазна­чив, що Поль­ща від само­го поча­тку пов­но­мас­шта­бно­го кон­флі­кту була і зали­ша­є­ться одним із клю­чо­вих сою­зни­ків Укра­ї­ни. На дер­жав­но­му рів­ні під­трим­ка Киє­ва збе­рі­га­є­ться, однак суспіль­ні настрої зазна­ли разю­чих змін. За дани­ми Цен­тру Юлі­у­ша Мєро­шев­сько­го, у 2025 році вже 36% укра­їн­ців, які про­жи­ва­ють у Поль­щі, пові­до­ми­ли про нега­тив­не став­ле­н­ня до себе. Для порів­ня­н­ня: у 2023 році цей пока­зник сягав лише 21%, а у 2022-му — вза­га­лі 5%. За три роки від­чу­т­тя напру­ги зро­сло в сім разів, що свід­чить про гли­бо­ку транс­фор­ма­цію сприйня­т­тя.

«Це не озна­чає, що Поль­ща ста­ла воро­жою кра­ї­ною, — наго­ло­сив екс­перт. — Але атмо­сфе­ра вже не така одно­зна­чно солі­дар­на, як у пер­ші міся­ці вій­ни. Суспіль­ство деда­лі біль­ше поля­ри­зу­є­ться».

Він додав, що оцін­ки самих поля­ків під­твер­джу­ють цей роз­кол: 39% гро­ма­дян пози­тив­но став­ля­ться до укра­їн­ців, які живуть у Поль­щі, тоді як 35% — нега­тив­но. Ціка­во, що до укра­їн­ців, які мешка­ють на батьків­щи­ні, пози­тив­не став­ле­н­ня вище — 45%. Це, за сло­ва­ми пра­во­за­хи­сни­ка, свід­чить про те, що про­бле­ма поля­гає не в Укра­ї­ні як дер­жа­ві, а в темі при­су­тно­сті вели­кої кіль­ко­сті мігран­тів і пов’я­за­них із цим соці­аль­них дис­ку­сій.

Чому зростає негатив: соціальні виплати та політичні ігри

Укра­їн­ська тема, як заува­жив пра­во­за­хи­сник, ста­ла части­ною вну­трі­шньої полі­ти­ки Поль­щі. Під час вибор­чої кам­па­нії 2025 року один із полі­ти­ків запро­по­ну­вав обме­жи­ти випла­ти «800+» для непра­цю­ю­чих іно­зем­ців. Водно­час уряд Дональ­да Туска поси­лив рито­ри­ку щодо мігра­ції на тлі зро­ста­н­ня під­трим­ки пра­вих сил. Пита­н­ня допо­мо­ги укра­їн­цям пере­ста­ло бути суто гума­ні­тар­ним чи без­пе­ко­вим — воно пере­тво­ри­ло­ся на інстру­мент полі­ти­чної кон­ку­рен­ції.

«Коли тема вхо­дить у полі­ти­чну бороть­бу, вона авто­ма­ти­чно поля­ри­зує суспіль­ство, — пояснив пра­во­за­хи­сник. — Части­на вибор­ців бачить у під­трим­ці Укра­ї­ни мораль­ний та стра­те­гі­чний обов’язок. Інша части­на — ризик для соці­аль­ної систе­ми, кон­ку­рен­цію за ресур­си та послу­ги».

Екс­перт наго­ло­сив, що саме доступ до соці­аль­них виплат, дер­жав­них про­грам та рин­ку пра­ці є одні­єю з голов­них при­чин змі­ни настро­їв. На цьо­му тлі зро­стає напру­га, яка фіксу­є­ться в опи­ту­ва­н­нях.

Парадокс свідомості: спільні інтереси попри суперечки

Водно­час пра­во­за­хи­сник звер­нув ува­гу на іншу тен­ден­цію: зро­стає усві­дом­ле­н­ня спіль­но­сті інте­ре­сів між Поль­щею та Укра­ї­ною. Якщо у 2024 році лише 19% респон­ден­тів вва­жа­ли, що кра­ї­ни мають спіль­ні інте­ре­си, то у 2025-му цей пока­зник сягнув 42%.

«Попри емо­цій­ну вто­му і супе­ре­чки, деда­лі біль­ше людей розу­мі­ють стра­те­гі­чний вимір пар­тнер­ства, насам­пе­ред у кон­текс­ті без­пе­ки, — зазна­чив він. — Щоправ­да, 61% одно­ча­сно гово­рять про наяв­ність сер­йо­зних супе­ре­чок. Це свід­чить про те, що суспіль­на дум­ка є скла­дною і супе­ре­чли­вою: можна визна­ва­ти спіль­ні інте­ре­си і водно­час від­чу­ва­ти напру­гу в кон­кре­тних пита­н­нях».

За дани­ми загаль­но­поль­ської дослі­дни­цької гру­пи, 31% респон­ден­тів вва­жа­ють Укра­ї­ну воро­жою кра­ї­ною. Най­ви­щий рівень нега­тив­но­го став­ле­н­ня зафі­ксо­ва­но серед моло­ді 18–29 років. Водно­час 35% поля­ків нази­ва­ють Укра­ї­ну та укра­їн­ців дру­зя­ми. Це ще раз, за сло­ва­ми екс­пер­та, під­кре­слює гли­бо­ке роз­ді­ле­н­ня оці­нок.

Безпековий вимір: США та Європа в уяві поляків

Ціка­вим є пита­н­ня сою­зни­ків. Пра­во­за­хи­сник пові­до­мив, що 51% поля­ків вва­жа­ють, що Поль­ща має силь­них пар­тне­рів на між­на­ро­дній аре­ні. Най­ча­сті­ше вони нази­ва­ють США кра­ї­ною, на яку можна роз­ра­хо­ву­ва­ти у разі зброй­но­го напа­ду — таких 43%. Далі йдуть Вели­ка Бри­та­нія, Німеч­чи­на та Фран­ція. У сві­до­мо­сті поля­ків пита­н­ня без­пе­ки тісно пов’язане з шир­шим між­на­ро­дним кон­текс­том, а не лише з від­но­си­на­ми з Укра­ї­ною.

Висновки: новий етап польсько-українських відносин

Під­су­мо­ву­ю­чи, пра­во­за­хи­сник окре­слив скла­дну кар­ти­ну: на рів­ні дер­жа­ви Поль­ща про­дов­жує під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну, але на рів­ні суспіль­ства три­ває болі­сне пере­о­сми­сле­н­ня. Є вто­ма, є полі­ти­чна бороть­ба, є дис­ку­сії про соці­аль­ні ресур­си. І водно­час є розу­мі­н­ня, що без­пе­ка Поль­щі і без­пе­ка Укра­ї­ни взаємопов’язані.

«Зараз поль­сько-укра­їн­ські від­но­си­ни пере­хо­дять у більш пра­гма­ти­чну фазу. Мен­ше емо­цій, біль­ше роз­ра­хун­ку, — під­су­му­вав він. — І те, як оби­дві кра­ї­ни змо­жуть прой­ти цей пері­од без втра­ти дові­ри, визна­ча­ти­ме хара­ктер пар­тнер­ства на роки впе­ред».