Чому за три роки кількість українців, які стикаються з негативом у Польщі, зросла в сім разів? Чому польська молодь найбільш скептично налаштована до України? Як у свідомості поляків уживаються взаємовиключні думки про спільні інтереси та серйозні суперечки? Навіщо Варшава посилює міграційну риторику на тлі зростання правих сил?
Правозахисники та адвокати відповідають на запитання глядачів та читачів у ЄС. Перший канал (International) наводить деталі.
Суспільні настрої в Польщі: від солідарності до втоми
Правозахисник зазначив, що Польща від самого початку повномасштабного конфлікту була і залишається одним із ключових союзників України. На державному рівні підтримка Києва зберігається, однак суспільні настрої зазнали разючих змін. За даними Центру Юліуша Мєрошевського, у 2025 році вже 36% українців, які проживають у Польщі, повідомили про негативне ставлення до себе. Для порівняння: у 2023 році цей показник сягав лише 21%, а у 2022-му — взагалі 5%. За три роки відчуття напруги зросло в сім разів, що свідчить про глибоку трансформацію сприйняття.
«Це не означає, що Польща стала ворожою країною, — наголосив експерт. — Але атмосфера вже не така однозначно солідарна, як у перші місяці війни. Суспільство дедалі більше поляризується».
Він додав, що оцінки самих поляків підтверджують цей розкол: 39% громадян позитивно ставляться до українців, які живуть у Польщі, тоді як 35% — негативно. Цікаво, що до українців, які мешкають на батьківщині, позитивне ставлення вище — 45%. Це, за словами правозахисника, свідчить про те, що проблема полягає не в Україні як державі, а в темі присутності великої кількості мігрантів і пов’язаних із цим соціальних дискусій.
Чому зростає негатив: соціальні виплати та політичні ігри
Українська тема, як зауважив правозахисник, стала частиною внутрішньої політики Польщі. Під час виборчої кампанії 2025 року один із політиків запропонував обмежити виплати «800+» для непрацюючих іноземців. Водночас уряд Дональда Туска посилив риторику щодо міграції на тлі зростання підтримки правих сил. Питання допомоги українцям перестало бути суто гуманітарним чи безпековим — воно перетворилося на інструмент політичної конкуренції.
«Коли тема входить у політичну боротьбу, вона автоматично поляризує суспільство, — пояснив правозахисник. — Частина виборців бачить у підтримці України моральний та стратегічний обов’язок. Інша частина — ризик для соціальної системи, конкуренцію за ресурси та послуги».
Експерт наголосив, що саме доступ до соціальних виплат, державних програм та ринку праці є однією з головних причин зміни настроїв. На цьому тлі зростає напруга, яка фіксується в опитуваннях.
Парадокс свідомості: спільні інтереси попри суперечки
Водночас правозахисник звернув увагу на іншу тенденцію: зростає усвідомлення спільності інтересів між Польщею та Україною. Якщо у 2024 році лише 19% респондентів вважали, що країни мають спільні інтереси, то у 2025-му цей показник сягнув 42%.
«Попри емоційну втому і суперечки, дедалі більше людей розуміють стратегічний вимір партнерства, насамперед у контексті безпеки, — зазначив він. — Щоправда, 61% одночасно говорять про наявність серйозних суперечок. Це свідчить про те, що суспільна думка є складною і суперечливою: можна визнавати спільні інтереси і водночас відчувати напругу в конкретних питаннях».
За даними загальнопольської дослідницької групи, 31% респондентів вважають Україну ворожою країною. Найвищий рівень негативного ставлення зафіксовано серед молоді 18–29 років. Водночас 35% поляків називають Україну та українців друзями. Це ще раз, за словами експерта, підкреслює глибоке розділення оцінок.
Безпековий вимір: США та Європа в уяві поляків
Цікавим є питання союзників. Правозахисник повідомив, що 51% поляків вважають, що Польща має сильних партнерів на міжнародній арені. Найчастіше вони називають США країною, на яку можна розраховувати у разі збройного нападу — таких 43%. Далі йдуть Велика Британія, Німеччина та Франція. У свідомості поляків питання безпеки тісно пов’язане з ширшим міжнародним контекстом, а не лише з відносинами з Україною.
Висновки: новий етап польсько-українських відносин
Підсумовуючи, правозахисник окреслив складну картину: на рівні держави Польща продовжує підтримувати Україну, але на рівні суспільства триває болісне переосмислення. Є втома, є політична боротьба, є дискусії про соціальні ресурси. І водночас є розуміння, що безпека Польщі і безпека України взаємопов’язані.
«Зараз польсько-українські відносини переходять у більш прагматичну фазу. Менше емоцій, більше розрахунку, — підсумував він. — І те, як обидві країни зможуть пройти цей період без втрати довіри, визначатиме характер партнерства на роки вперед».

8 коментарів
Скоро в Польше будет новая свойна,посмотрим где они будут пшепшекать про Волынь и биндеровцев 😂😂😂 А бумеранг возвращается всегда. Потриоты ахахаххах 😂
На самом деле, те кто нейтрально на деле ненавидят
Українці друзі , Які друзі?! Зеля їм друг !
Дякую вам за працю для Українців 🎉🎉🎉
Хай звикають, скоро в польщі українців буде більше ніж поляків
Ну і на першоджерело було б непогано лишати посилання
А українці втомилися від поляків
Поверніться до України, там дебутати вас залюблять і зробить бомжами