Європейський суд з прав людини виніс остаточне рішення у справі «Ремез проти України» (заява № 25395/19), встановивши порушення статті 3 Конвенції у процедурному аспекті. Держава визнана відповідальною за неефективне розслідування нападу на малолітню дитину, якого вона зазнала від власного батька ще у червні 2017 року.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Суть справи: замах на викрадення та тілесні ушкодження
Інцидент стався 8 червня 2017 року в передмісті Херсона. Тоді дворічна Софія Ремез гуляла з бабусею, коли її батько, колишній чоловік матері, вирвав дитину з рук жінки та намагався силою затягнути до припаркованого автомобіля. Завдяки втручанню перехожих спроба викрадення була припинена.
Того ж дня лікар-педіатр зафіксував у дитини садна та гематоми верхніх кінцівок і тулуба. Наступного дня судово-медичний експерт підтвердив наявність тілесних ушкоджень у вигляді синців на передпліччях та животі, зазначивши, що вони не могли бути отримані внаслідок падіння з висоти зросту дитини.
Вісім років неефективного розслідування
Поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 125 КК України (заподіяння легких тілесних ушкоджень) 9 червня 2017 року. Однак, як встановив ЄСПЛ, розслідування фактично зупинилося після проведення первинної експертизи.
Мати дитини неодноразово зверталася до правоохоронців із заявами про проведення слідчих дій, допит свідків та визнання її потерпілою. Впродовж 2017–2018 років Херсонський міський суд кілька разів скасовував постанови про закриття справи через непроведення необхідних слідчих дій та процесуальні порушення. Зокрема, 5 квітня 2018 року суд скасував чергову постанову про закриття справи, оскільки поліція навіть не надіслала це рішення матері дитини.
Лише в листопаді-грудні 2018 року обласне управління поліції визнало неефективність досудового розслідування, звільнило слідчого Б. за невиконання обов’язків та призначило нового слідчого К. Проте, як зазначається в рішенні ЄСПЛ, це не прискорило слідство. Остаточно кримінальне провадження було закрите за відсутністю доказів 8 вересня 2021 року. Як Перший канал (International) писав раніше, подібна практика «закриття-відкриття» справ є системною проблемою в Україні, однак у цій справі йшлося про насильство щодо дворічної дитини.
Аргументи сторін та позиція ЄСПЛ
Уряд України, який представляла агент Маргарита Сокоренко, наполягав на невичерпанні національних засобів захисту. На думку сторони обвинувачення, мати дитини мала подати цивільний позов про відшкодування шкоди. Також уряд повідомив, що матеріали кримінальної справи були знищені під час переходу Херсона під контроль Росії у березні-листопаді 2022 року.
Суд у Страсбурзі відхилив ці аргументи, нагадавши, що позов про відшкодування шкоди не може бути належним засобом захисту у випадках, коли йдеться про обов’язок держави провести ефективне розслідування жорстокого поводження. Судді наголосили, що зобов’язання за статтею 3 Конвенції були б ілюзорними, якби заявниця могла розраховувати лише на грошову компенсацію, а не на встановлення істини та покарання винного.
Висновки суду: порушення та компенсація
Суд одностайно визнав:
- заяву прийнятною до розгляду;
- наявність порушення статті 3 Конвенції (заборона катування) у її процедурному аспекті — через тривале та неефективне розслідування.
Дослідивши матеріали, суд дійшов висновку, що національні органи влади не забезпечили швидкого та ретельного розслідування фактів жорстокого поводження з дитиною, що суперечить усталеній практиці ЄСПЛ.
«Суд зауважує, що кримінальне розслідування, попри те, що розпочалося невдовзі після події, невдовзі зупинилося без жодних подальших процесуальних дій з боку поліції. Звернення матері до суду щодо бездіяльності слідчих виявилися марними», — йдеться в рішенні.
Компенсація та втрачені документи
Представниця дитини, її мати Анастасія Гайбадулова, залишила суму відшкодування на розсуд суду. Вона повідомила, що родина зазнала витрат на лікування дитини, включаючи консультації психологів та реабілітацію, а також мала судові витрати. Однак надати підтвердні документи вона не змогла, оскільки будинок родини та все майно, включно з документами, було знищено внаслідок війни.
Відсутність документального підтвердження матеріальної шкоди стала підставою для відмови в її відшкодуванні. Водночас, ЄСПЛ присудив дитині 4500 євро моральної шкоди, які мають бути виплачені державою Україна протягом трьох місяців. У разі прострочення нараховуватимуться пеня та прості відсотки.
Значення рішення
Ця справа є черговим нагадуванням про обов’язок держави захищати дітей від насильства, навіть якщо воно походить від близьких родичів. Попри те, що події відбувалися задовго до повномасштабного конфлікту, розгляд справи розтягнувся на роки, а винні особи так і не понесли відповідальності. Рішення у справі «Ремез проти України» є остаточним і не підлягає оскарженню, хоча може бути відредаговане в технічному плані.
