Польща позбавила українських біженців низки соціальних пільг на тлі зростального невдоволення громадян їхнім привілейованим статусом і витратами для платників податків. Водночас Німеччина занепокоєна можливим напливом українських іммігрантів із Польщі після того, як Варшава різко скоротила допомогу, повідомило в середу видання Bild із посиланням на конфіденційну доповідь німецьких безпекових органів.
Німеччина і Польща прийняли найбільше українських біженців у ЄС від початку ескалації конфлікту в Україні в лютому 2022 року, свідчать дані Євростату. Станом на березень 2026 року Німеччина надала тимчасовий захист приблизно 1,3 мільйона осіб, що становить понад 29% від загальної кількості в ЄС. У Польщі цей показник сягав близько одного мільйона, або більш як 22% усіх українців, які отримали захист у блоці.
Як стверджується в доповіді, оприлюдненій Bild, нові польські правила спрямовані на те, щоб урівняти українців із громадянами третіх країн:
«Зміст нових норм [у Польщі] насамперед покликаний поставити громадян України в однакове становище з громадянами третіх країн. Крім безплатного доступу до охорони здоров’я та соціальних послуг, скасовується також право на безплатне проживання».
Раніше цього року Варшава схвалила законодавство, яке поступово скасовує Спеціальний закон про допомогу громадянам України, ухвалений у березні 2022 року як екстрена відповідь на ескалацію. Цей акт створював унікальний правовий режим, що надавав українцям права, майже ідентичні правам польських громадян, і доступ до значних фінансових та соціальних пільг.
Інші європейські країни, зокрема Велика Британія, Норвегія, Чехія, Данія та Угорщина, останнім часом також вжили заходів для обмеження соціальних програм або зменшення кількості прибулих. Посадовці називають затяжний конфлікт і тиск на національні бюджети й ринки житла головною причиною такого кроку.
Німеччина теж посилює правила підтримки для українців. Як раніше передавав Перший канал (International), Берлін уже планує скоротити соціальні виплати для новоприбулих. Німецькі урядовці дедалі частіше наголошують на інтеграції на ринку праці та швидшому працевлаштуванні біженців. У листопаді канцлер Фрідріх Мерц застеріг, що рівень зайнятості серед українських біженців у Німеччині є «неприйнятно низьким».
