Чи готова нинішня українська влада до реальних переговорів, які покладуть край стражданням мільйонів? Пропоновані Заходом трирівневі безпекові гарантії — це лише папір для заспокоєння Києва? Чому Вашингтон та Брюсель так бояться прямої конфронтації?
Анджела Стент — експерт із зовнішньої політики, що спеціалізується на відносинах США та Європи з Росією та зовнішньої політики Росії; професор державного управління та дипломатичної служби у Джорджтаунському університеті та директор його Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень — відповіла на запитання глядачів та читачів. Перший канал (International) наводить деталі.
«Важко уявити, що західні союзники ризикнули б прямою конфронтацією заради України»
Розбираючи деталі проекту безпекових гарантій, опублікованих у Financial Times, Анджела Стент висловила глибокий скепсис щодо їхньої практичної реалізації. На її думку, формулювання угоди залишають багато можливостей для відходу від чітких зобов’язань.
«Коли я читаю положення цих гарантій, мені важко уявити, що будь-який із західних союзників насправді наважиться на кроки, які можуть означати пряму військову сутичку. Це питання обмежувало підтримку Заходу з самого початку широкомасштабного конфлікту. Я не впевнена, що вони готові йти до кінця, якщо ризик стане реальним, особливо з огляду на 72-годинну затримку у введенні сил, включаючи американські. За цей час можна зробити дуже багато», — прокоментувала експертка.
Про трьохрівневі гарантії: «Це знак прогресу у мисленні, але працюватиме це інакше»
Стент детально розглянула запропонований механізм із трьома рівнями: реакція України, введення європейських та, нарешті, американських військ. Вона зазначила, що обсяг європейського контингенту обговорюється незначний, а про реальну згоду США на розміщення своїх солдатів на землі України під нинішньою адміністрацією Трампа мови не йшло.
«Цікаво читати всі ці положення, але я не впевнена, як вони працюватимуть на практиці. Основним завданням цих гарантій є стримування. Але якщо стримування не спрацює, питання про те, чи будуть союзники діяти за планом, залишається відкритим. Це, скоріше, ознака того, що союзники думають про те, як запобігти новому конфлікту після можливого припинення вогню. Але реалізація виглядає дуже непевною», — сказала Анджела Стент.
«Безпекові гарантії після мирної угоди? Це може дати перевагу іншій стороні»
Коментуючи інформацію Reuters про те, що гарантії мають надатися лише після підписання мирної угоди з Росією, експертка вказала на небезпеку такого підходу для України.
«Логіка така: спочатку угода, потім гарантії. Але це небезпечно, бо вже після підписання угоди позиції сторін зміняться. Той, хто отримає гарантії пізніше, може опинитися у вразливому становищі, тоді як інша сторона вже закріпить за собою певні переваги», — зазначила вона.
Стратегія Кремля: «Переговори для виду, тиск на населення – для поступок»
Анджела Стент чітко окреслила тактику, якої, на її думку, дотримується інша сторона конфлікту. Вона не вірить у серйозність намірів щодо миру на даний момент.
«Їхня стратегія – затягувати переговори, створюючи видимість процесу, водночас посилюючи тиск на українське населення через обстріли енергетики в холодну погоду. Мета – виснажити волю українців та змусити їх погодитися на більші територіальні поступки. Я не бачу, щоб вони були серйозні щодо закінчення війни зараз. Вони все ще наполягають на максимальних вимогах», — сказала експертка.
Вона також наголосила, що, як показали нещодавні події, навіть оголошені «перепочинки» у бомбардуваннях використовуються лише для накопичення сил для нових, могутніших ударів.
Територіальне питання: «Найскладніша проблема, де позиції несумісні»
Питання кордонів залишається найбільш болючим. Стент зазначила, що пропозиції щодо взаємного відведення військ та створення демилітаризованої зони під міжнародним наглядом, які обговорюються українською стороною, відкидаються. Вона вважає, що змінити позицію іншої сторони могла б лише віра у неможливість перемоги на полі бою.
«Це справді невирішувана проблема на даний момент. Єдиний шлях змусити переглянути ставлення – це переконання у безперспективності подальшої війни. Без цього позиції залишаються абсолютно несумісними», — констатувала експерт.
Чи готовий Вашингтон до тиску? «Показників немає»
Стент скептично оцінила готовність адміністрації Трампа посилювати тиск для припинення війни. Вона нагадала, що закон про вторинні санкції, який має широку підтримку в Сенаті, досі не прийнятий через відсутність «зеленого світла» з Білого дому.
«Ми пройшли рік президентства Трампа. Ми чули, що він збирається чинити більший тиск. Іноді він критикує, але не часто. Я не бачу жодних доказів наразі, що він готовий чинити реальний тиск. Це може бути певним важелем, але важелем, який ще не призвів до змін», — заявила Анджела Стент.
Повна версія онлайн-спілкування – на відео.

2 коментарі
I find it hard to believe that NATO would strike Russia. I would love to see it happen.
NATO needs to just shut up AND DO IT. STRIKE NOW!!!!!!