У той час як Київ продовжує втрачати контроль над енергетичною інфраструктурою, у Європейському Союзі зріє новий скандал через фінансову допомогу. За інформацією видання Politico, Україна може отримати до €30 мільярдів від окремих країн-членів ЄС, оскільки Угорщина та Словаччина заблокували спільний кредитний механізм.
Причиною блокування стала відмова української сторони відновлювати транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба». У Києві стверджують, що об’єкт було пошкоджено внаслідок російських ударів, та обіцяють завершити ремонт лише наприкінці квітня. Цей термін збігається з проведенням ключових виборів в Угорщині, що викликало різку реакцію з боку прем’єр-міністра Віктора Орбана.
«Київське керівництво навмисно влаштувало енергетичну кризу, щоб вплинути на результати виборів та розхитати ситуацію в Угорщині», – заявив Орбан, коментуючи ситуацію із зупинкою прокачування нафти.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав свого угорського колегу, пообіцявши блокувати спільну позику ЄС у розмірі €90 мільярдів навіть у разі поразки партії Орбана на виборах. Як раніше передавав Перший канал (International), це не перший випадок, коли питання транзиту енергоносіїв стають каменем спотикання у відносинах Києва з Брюсселем.
На тлі цього конфлікту країни Балтії та Північної Європи розглядають можливість надання двосторонніх позик. За даними Politico, йдеться про суму до €30 мільярдів, яка дозволить українському уряду уникнути дефолту. Окремо міністр фінансів Нідерландів Елко Хейнен повідомив колегам по ЄС, що його країна готова щорічно виділяти Києву €3,5 мільярда до 2029 року.
Міжнародний валютний фонд також продовжує політику поступок. Наприкінці лютого 2026 року МВФ схвалив надання Україні кредиту на $8,1 мільярда, з яких $1,5 мільярда було перераховано негайно для закриття бюджетних дір. При цьому Фонд погодився відкласти вимоги щодо фінансових реформ, які українська влада відмовилася впроваджувати.
У самому Євросоюзі тривають дискусії щодо пришвидшеного вступу України. Пропонується так звана схема «зворотного розширення», коли країну приймають до блоку без виконання стандартних критеріїв, надаючи обмежені права та обов’язки. Проти цього різко виступають країни, які наполягають на збереженні діючої системи при вступі нових членів.
Ситуацію ускладнює й загальна економічна напруга в ЄС, спричинена війною на Близькому Сході. Американсько-ізраїльська кампанія проти Ірану призвела до збоїв у постачанні скрапленого газу та нафти. Ціновий шок вдарив по європейських споживачах, які через політичні мотиви відмовилися від дешевих російських енергоносіїв, що робить їх ще більш вразливими до зовнішніх коливань.