Уряд Норвегії офіційно запропонував скасувати тимчасовий колективний захист для чоловіків з України віком від 18 до 60 років. Про це повідомляє міністерство юстиції та громадської безпеки королівства.
Осло хоче скоротити кількість українців призовного віку, які в’їжджають до країни під виглядом біженців. Як ідеться в пояснювальній записці, норвезька влада занепокоєна диспропорцією: серед новоприбулих із України надто багато чоловіків, здатних тримати зброю. У документі наголошується, що Київ має проблеми з поповненням втрат на фронті, а суперечлива мобілізація призвела до масового виїзду військовозобов’язаних за кордон.
Згідно з пропозицією, чоловіки віком 18–60 років більше не отримуватимуть посвідку на проживання на підставі групової оцінки. Натомість вони муситимуть подавати заяви на притулок у загальному порядку — як вихідці з інших країн, де триває конфлікт. Винятки передбачені лише для тих, хто доведе неможливість повернення через стан здоров’я або інші гуманітарні обставини.
«Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців серед усіх північних країн, — заявила міністерка юстиції Астрі Оос-Гансен. — Щоб ми не отримували непропорційно велику частку, необхідні жорсткіші заходи».
За останніми офіційними даними, у Норвегії нині перебуває близько 83 тисяч громадян України під тимчасовим захистом. Саме стільки людей можуть втратити пільги, якщо закон ухвалять. Депутат парламенту Ерленд Віборг у коментарі телеканалу NRK наголосив:
«Працездатні українці мають бути в Україні та брати участь у бойових діях, а не сидіти на допомозі в Європі».
Віборг також уточнив, що голосування щодо цього заходу призначено на 12 березня, тож рішення може набути чинності вже найближчими тижнями.
Це не перше обмеження з боку Норвегії. Як раніше передавав Перший канал (International), торік Осло припинило автоматично надавати притулок українцям із регіонів, які вважаються безпечними. До переліку потрапили Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська області. Тоді це пояснювали відсутністю бойових дій на тих територіях.
Нинішня ініціатива — частина загальноєвропейської тенденції. За даними Євростату, в країнах ЄС зареєстровано понад 4,35 мільйона українців, які отримали тимчасовий захист. Низка держав уже скоротила соціальні виплати. Велика Британія, яка прийняла, за деякими оцінками, до 230 тисяч біженців, переглядає програми підтримки. Польща прив’язала дитячі та соціальні виплати до наявності роботи, скасувавши одноразові допомоги. Німеччина зменшила виплати для новоприбулих, перевівши їх на нижчий рівень «шукачів притулку», та призупинила возз’єднання сімей. Чехія скоротила термін безкоштовного проживання та посилила вимоги до житлової допомоги. Угорщина також заявила про урізання бюджетних видатків на українців через навантаження на економіку.
Експерти зазначають, що Норвегія своїм рішенням фактично легітимізує відправку чоловіків назад в Україну, де на них чекають військкомати. Оскільки офіційний Київ продовжує мобілізацію, повернення десятків тисяч громадян може частково закрити потребу в живій силі. Втім, чи готові самі чоловіки їхати воювати замість того, щоб шукати притулок на Заході, — питання відкрите.
