Посилення контролю на польському кордоні: це турбота чи недовіра? Правозахисники відповідають

Яку саме техно­ло­гі­чну систе­му вста­нов­лює Поль­ща на схі­дно­му кор­до­ні? Скіль­ки коштів виді­ляє Вар­ша­ва на ство­ре­н­ня еле­ктрон­но­го бар’є­ру? Чому офі­цій­не поясне­н­ня про «загаль­ну без­пе­ку» не є вичер­пним? Та як нові захо­ди впли­нуть на пере­сі­чних укра­їн­ців, що пере­ти­на­ють кор­дон легаль­но?

Пра­во­за­хи­сни­ки та адво­ка­ти від­по­від­а­ють на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів у ЄС. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Поль­ща роз­по­ча­ла пра­кти­чну реа­лі­за­цію про­є­кту зі вста­нов­ле­н­ня суча­сної систе­ми спо­сте­ре­же­н­ня на сво­є­му схі­дно­му кор­до­ні, зокре­ма на ділян­ці, що межує з Укра­ї­ною. Йде­ться не про збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті вар­то­вих чи дода­тко­ві пере­вір­ки на кон­троль­но-про­пу­скних пун­ктах, а про ство­ре­н­ня цілі­сно­го техно­ло­гі­чно­го бар’є­ру. До його скла­ду увій­дуть каме­ри відео­спо­сте­ре­же­н­ня, при­ла­ди нічно­го баче­н­ня та тепло­ві­зо­ри. Уся ця роз­га­лу­же­на мере­жа дасть змо­гу здій­сню­ва­ти без­пе­рерв­ний нагляд за ліні­єю роз­ме­жу­ва­н­ня в режи­мі двад­цять чоти­ри годи­ни на добу та сім днів на тиждень.

Вар­тість про­є­кту обчи­слю­є­ться деся­тка­ми, а факти­чно пере­ви­щує сотню міль­йо­нів дола­рів США. Такі зна­чні капі­та­ло­вкла­де­н­ня викли­ка­ють логі­чне запи­та­н­ня: чи ста­ли б у Вар­ша­ві витра­ча­ти поді­бні кошти без наяв­но­сті реаль­ної та сер­йо­зної загро­зи?

Пра­во­за­хи­сник Пер­шо­го кана­лу (International) докла­дно про­ана­лі­зу­вав справ­жні моти­ви тако­го кро­ку. Він наго­ло­сив, що поверх­не­ве сприйня­т­тя цієї нови­ни як зви­чай­но­го поси­ле­н­ня захо­дів без­пе­ки є хибним.

«Офі­цій­но поль­ська сто­ро­на пояснює свої дії загаль­ни­ми мір­ку­ва­н­ня­ми без­пе­ки. І в цьо­му є рація, адже поруч три­ва­ють бойо­ві дії, ситу­а­ція в регіо­ні лиша­є­ться неста­біль­ною, збе­рі­га­ю­ться ризи­ки дивер­сій­ної діяль­но­сті, неза­кон­но­го пере­мі­ще­н­ня това­рів та кон­тра­бан­ди. За таких умов будь-яка дер­жа­ва пра­гну­ти­ме змі­цни­ти вла­сні рубе­жі».

Справжня причина: не люди, а зброя

Пра­во­за­хи­сник під­кре­слив важли­вий нюанс, який часто випа­дає з публі­чно­го обго­во­ре­н­ня. Про­бле­ма неле­галь­но­го пере­ти­ну кор­до­ну людьми для Поль­щі не є пер­шо­чер­го­вою. За його сло­ва­ми, поль­ська полі­ти­ка щодо пору­шни­ків кор­до­ну є вкрай жорс­ткою та послі­дов­ною.

«Поль­ща вже дав­но не є при­ва­бли­вим напрям­ком для тих, хто нама­га­є­ться пере­тну­ти кор­дон неза­кон­но. При­чи­на про­ста: там діє дуже суво­ра пра­кти­ка повер­не­н­ня. Якщо люди­ну затри­му­ють після неле­галь­но­го пере­хо­ду, її без варі­ан­тів повер­та­ють назад. Цей меха­нізм пра­цює не пер­ший рік, тому масо­во­го пото­ку таких випад­ків факти­чно немає».

Отже, якщо люд­ський чин­ник не є визна­чаль­ним, постає клю­чо­ве пита­н­ня: що саме зму­си­ло Вар­ша­ву вкла­да­ти сотні міль­йо­нів у скла­дну техні­ку? На дум­ку пра­во­за­хи­сни­ка, основ­на загро­за, про яку не зав­жди гово­рять вго­лос, але яку чудо­во розу­мі­ють на дер­жав­но­му рів­ні, пов’я­за­на з неле­галь­ним обі­гом зброї.

«В умо­вах вій­ни на тери­то­рії Укра­ї­ни об’є­ктив­но з’яв­ля­є­ться вели­ка кіль­кість зброї. Навіть за най­су­во­рі­шо­го нагля­ду немо­жли­во дати сто­від­со­тко­ву гаран­тію, що вся вона пере­бу­ває під пов­ним облі­ком. Части­на цієї зброї може потра­пи­ти до тіньо­во­го обі­гу. Для Поль­щі це над­зви­чай­но сер­йо­зний ризик, адже якщо така зброя почне про­со­чу­ва­ти­ся на тере­ни Євро­пей­сько­го Сою­зу, це вже не пита­н­ня зви­чай­ної зло­чин­но­сті, а загаль­ної без­пе­ки всьо­го об’­єд­на­н­ня».

Він також заува­жив, що небез­пе­ка поля­гає не лише у вико­ри­стан­ні цієї зброї кри­мі­наль­ни­ми угру­по­ва­н­ня­ми. Існує зна­чно глиб­ший рівень загро­зи, пов’я­за­ний із можли­ви­ми дія­ми роз­ві­ду­валь­них орга­нів інших дер­жав.

«Така зброя може бути вико­ри­ста­на не тіль­ки зло­чин­ця­ми, а й, напри­клад, спе­ці­аль­ни­ми слу­жба­ми інших кра­їн для про­ве­де­н­ня про­во­ка­цій чи навіть вчи­не­н­ня теро­ри­сти­чних актів. Саме тому Поль­ща пра­гне зве­сти до нуля ймо­вір­ність поді­бних сце­на­рі­їв ще на ета­пі кор­до­ну. Логі­ка тут про­ста: кра­ще витра­ти­ти зна­чні кошти зараз і закри­ти всі вра­зли­ві місця, ніж потім дола­ти наслід­ки».

Питання довіри та людський чинник

Пра­во­за­хи­сник звер­нув ува­гу на ще один важли­вий скла­дник цьо­го ріше­н­ня — пита­н­ня дові­ри. Незва­жа­ю­чи на пар­тнер­ські від­но­си­ни, під­трим­ку та спів­пра­цю між кра­ї­на­ми, євро­пей­ські дер­жа­ви усві­дом­лю­ють необ­хі­дність само­стій­но­го кон­тро­лю над вла­сни­ми рубе­жа­ми.

«Євро­пей­ські кра­ї­ни чудо­во розу­мі­ють, що не можуть пов­ні­стю покла­да­ти­ся на інший бік у пита­н­нях охо­ро­ни кор­до­ну. При­чи­на баналь­на, але дуже важли­ва — фактор люд­сько­го впли­ву. Там, де є люди, зав­жди існує ризик помил­ки або, ска­жі­мо пря­мо, кору­пцій­них дій. Навіть якщо це не масо­ве яви­ще, сам факт існу­ва­н­ня такої можли­во­сті зму­шує дер­жа­ви дія­ти неза­ле­жно та буду­ва­ти вла­сні систе­ми нагля­ду, не зале­жні від інших».

За його сло­ва­ми, Вар­ша­ва в цьо­му випад­ку пра­гне отри­ма­ти пов­ний кон­троль саме зі сво­го боку, неза­ле­жно від того, що від­бу­ва­є­ться на сумі­жній тери­то­рії. Це, на дум­ку пра­во­за­хи­сни­ка, є ціл­ком раціо­наль­ною та перед­ба­чу­ва­ною пове­дін­кою для будь-якої суве­рен­ної дер­жа­ви.

Як це вплине на пересічних українців

Окре­мо пра­во­за­хи­сник зупи­нив­ся на тому, чи вар­то зви­чай­ним гро­ма­дя­нам спри­йма­ти ці захо­ди як щось нега­тив­не чи обме­жу­валь­не.

«Якщо диви­ти­ся з точки зору Поль­щі, це абсо­лю­тно виправ­да­ний і навіть пра­виль­ний крок. Кожна кра­ї­на перед­усім дбає про вла­сну без­пе­ку. Для пере­сі­чних укра­їн­ців це може вигля­да­ти дещо непри­єм­но, оскіль­ки скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що з’яв­ля­є­ться біль­ше нагля­ду, пере­ві­рок та обме­жень. Про­те важли­во розу­мі­ти голов­не: мова йде не про закри­т­тя кор­до­ну для людей. Іде­ться про поси­ле­н­ня кон­тро­лю над ризи­ка­ми. Це дві абсо­лю­тно різні речі».

Він пояснив, що для зако­но­слу­хня­них осіб, які пере­ти­на­ють кор­дон на закон­них під­ста­вах, гло­баль­но нічо­го не змі­ни­ться. Водно­час систе­ма спо­сте­ре­же­н­ня ста­не зна­чно суво­рі­шою там, де існу­ють при­хо­ва­ні загро­зи.

Загальноєвропейська тенденція до посилення безпеки

Насам­кі­нець пра­во­за­хи­сник під­су­му­вав, що дії Поль­щі не є яко­юсь ізо­льо­ва­ною поді­єю чи емо­цій­ним полі­ти­чним жестом. Це части­на шир­шої стра­те­гі­чної пере­бу­до­ви без­пе­ко­вої полі­ти­ки на всьо­му євро­пей­сько­му про­сто­рі.

«Ми спо­сте­рі­га­є­мо чітку тен­ден­цію: Євро­па посту­по­во пере­хо­дить до зна­чно жорс­ткі­шої моде­лі забез­пе­че­н­ня без­пе­ки. Схі­дний рубіж стає одним із клю­чо­вих напрям­ків, де ця полі­ти­ка вті­лю­є­ться в жит­тя. Поль­ща тут висту­пає одні­єю з пер­ших дер­жав, яка поча­ла дія­ти макси­маль­но послі­дов­но та систем­но. Це стра­те­гі­чне ріше­н­ня, яке ціл­ком впи­су­є­ться в загаль­ну логі­ку змін у без­пе­ко­во­му сере­до­ви­щі Євро­пи ста­ном на 2026 рік».

Таким чином, зве­де­н­ня еле­ктрон­но­го бар’є­ру на кор­до­ні з Укра­ї­ною є не спон­тан­ною реа­кці­єю, а про­ду­ма­ним кро­ком, спря­мо­ва­ним на міні­мі­за­цію ризи­ків, пов’я­за­них перед­усім із неле­галь­ним обі­гом зброї та потен­цій­ни­ми про­во­ка­ці­я­ми.