Правозахист

ЄСПЛ покарав Україну за 15-річний судовий марафон: кому виплатять 7200 євро

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Але­нґоз та інші про­ти Укра­ї­ни», яким одно­го­ло­сно визнав пору­ше­н­ня пра­ва на розум­ний строк судо­во­го роз­гля­ду та від­су­тність ефе­ктив­них засо­бів пра­во­во­го захи­сту в націо­наль­но­му зако­но­дав­стві. Суд при­су­див шістьом заяв­ни­кам загаль­ну ком­пен­са­цію в роз­мі­рі 20 200 євро.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Від­по­від­но до опри­лю­дне­но­го 2 кві­тня 2026 року ріше­н­ня П’ятої секції ЄСПЛ, дер­жа­ва Укра­ї­на пору­ши­ла ста­т­тю 6 § 1 (пра­во на спра­ве­дли­вий суд упро­довж розум­но­го стро­ку) та ста­т­тю 13 (пра­во на ефе­ктив­ний засіб юри­ди­чно­го захи­сту) Євро­пей­ської кон­вен­ції з прав люди­ни. Усі шість заяв сто­су­ва­ли­ся надмір­ної три­ва­ло­сті кри­мі­наль­них про­ва­джень в Укра­ї­ні.

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), пра­кти­ка ЄСПЛ щодо Укра­ї­ни систем­но вка­зує на про­бле­му «суд­дів­ської тяга­ни­ни», однак кон­кре­тні цифри у спра­ві «Але­нґоз та інші» демон­стру­ють без­пре­це­ден­тну три­ва­лість роз­гля­ду справ навіть у пер­шій інстан­ції.

15 років без вироку: деталі проваджень, які шокували Страсбург

Суд об’єднав шість скарг у одне про­ва­дже­н­ня, оскіль­ки вони сто­су­ва­ли­ся іден­ти­чних пра­во­вих питань. Клю­чо­вим кри­те­рі­єм для визна­н­ня пору­ше­н­ня ста­ла неви­прав­да­на затрим­ка судо­во­го роз­гля­ду. ЄСПЛ наго­ло­сив, що оці­ню­вав розум­ність стро­ків з огля­ду на скла­дність спра­ви, пове­дін­ку заяв­ни­ків та дії націо­наль­них орга­нів вла­ди.

Най­кри­чу­щі­шим випад­ком ста­ла спра­ва заяв­ни­ка Макси­ма Дро­зден­ка (заява № 23310/25). Кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня щодо ньо­го три­ває з 11 бере­зня 2011 року і досі не завер­ше­не. Ста­ном на дату вине­се­н­ня ріше­н­ня ЄСПЛ три­ва­лість про­ва­дже­н­ня пере­ви­щи­ла 14 років та 11 міся­ців, при­чо­му спра­ва про­йшла лише одну інстан­цію. За це пору­ше­н­ня Дро­зден­ку при­су­дже­но най­біль­шу ком­пен­са­цію – 7 200 євро.

У спра­ві Сер­гія Люби­не­цько­го (заява № 23374/25) про­ва­дже­н­ня поча­ло­ся 16 листо­па­да 2009 року і також зали­ша­є­ться неза­вер­ше­ним, що ста­но­вить понад 15 років і 3 міся­ці судо­во­го роз­гля­ду. Суд при­зна­чив йому 3 800 євро ком­пен­са­ції мораль­ної та мате­рі­аль­ної шко­ди.

Суд повто­рює, що розум­ність три­ва­ло­сті про­ва­дже­н­ня повин­на оці­ню­ва­ти­ся в сві­тлі обста­вин спра­ви та з ура­ху­ва­н­ням таких кри­те­рі­їв: скла­дність спра­ви, пове­дін­ка заяв­ни­ків і від­по­від­них орга­нів вла­ди, а також зна­чу­щість спра­ви для заяв­ни­ка, – йде­ться в рішен­ні ЄСПЛ з поси­ла­н­ням на пре­це­ден­тну пра­кти­ку у спра­вах «Пелі­сьє та Сас­сі про­ти Фран­ції» та «Фрі­длен­дер про­ти Фран­ції».

У спра­ві Дени­са Але­нґо­за (№ 14500/25), про­ва­дже­н­ня, роз­по­ча­те 20 листо­па­да 2016 року, також досі не завер­ше­не. Три­ва­лість роз­гля­ду пере­ви­щи­ла 9 років і 3 міся­ці. Йому при­су­дже­но 3 600 євро.

Решта заяв­ни­ків отри­ма­ли такі суми ком­пен­са­цій:

  • Олег Мінь­ков­ський (про­ва­дже­н­ня з 12.04.2017, понад 8 років 10 міся­ців) – 1 800 євро;
  • Тарас Гра­нат (про­ва­дже­н­ня з 16.09.2015 по 11.02.2025, зага­лом 9 років 4 міся­ці) – 1 800 євро;
  • Віта­лій Кірік (про­ва­дже­н­ня три­ває з 16.11.2010, при­чо­му ЄСПЛ вже фіксу­вав пору­ше­н­ня у спра­ві «Кри­жа­нов­ський та інші про­ти Укра­ї­ни» 06.10.2022) – 2 000 євро.

Відсутність ефективного захисту на національному рівні

Окрім кон­ста­та­ції надмір­ної три­ва­ло­сті, ЄСПЛ наго­ло­сив на тому, що заяв­ни­ки не мали у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні жодно­го ефе­ктив­но­го націо­наль­но­го засо­бу юри­ди­чно­го захи­сту, щоб при­швид­ши­ти роз­гляд справ або отри­ма­ти ком­пен­са­цію за затя­гу­ва­н­ня стро­ків в Укра­ї­ні. Це ста­ло клю­чо­вою під­ста­вою для визна­н­ня пору­ше­н­ня стат­ті 13 Кон­вен­ції.

Суд одно­го­ло­сно поста­но­вив, що Укра­ї­на повин­на випла­ти­ти зазна­че­ні в дода­тку суми про­тя­гом трьох міся­ців з дати набу­т­тя ріше­н­ням ста­ту­су оста­то­чно­го. У разі про­стро­че­н­ня виплат нара­хо­ву­ва­ти­ме­ться пеня на рів­ні гра­ни­чної пози­чко­вої став­ки Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти.

Ріше­н­ня ухва­ле­но комі­те­том у скла­ді суд­дів Андре­а­са Цюн­да (голо­ва), Діа­ни Сир­ку та Мико­ли Гна­тов­сько­го. Текст ріше­н­ня опри­лю­дне­но англій­ською мовою 2 кві­тня 2026 року.

Залишити коментар