Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно ухвалив рішення у справі «Паливода проти України» (заява № 20901/19). Суд визнав порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах. Державу Україна зобов’язано виплатити матері загиблого заявника 10 000 євро відшкодування моральної шкоди.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Обставини інциденту в Кривому Розі
Подія, що стала підставою для звернення до міжнародної судової установи, трапилася пізно ввечері 19 березня 2018 року в одному з багатоквартирних будинків Кривого Рогу. Троє патрульних поліцейських прибули на виклик щодо порушення громадського порядку. Під час затримання одного з мешканців виникла сутичка. Почувши галас, пан Дмитро Паливода, який на той час мав інвалідність та пересувався за допомогою палиці, вийшов зі своєї квартири на сходову клітку, аби з’ясувати, що відбувається.
Відповідно до матеріалів суду, подальший перебіг подій сторони описують по-різному. Заявник стверджував, що один з офіцерів штовхнув його та вдарив ногою, внаслідок чого чоловік упав на підлогу. Поліцейські наполягали на тому, що Паливода, який мав ознаки сп’яніння, намагався перешкодити затриманню сусіда, перекривав прохід і впав самостійно, без застосування сили.
Тілесні ушкодження та початок розслідування
У ніч на 20 березня 2018 року було викликано швидку допомогу. Медики зафіксували в пана Паливоди ушкодження правої ноги, а сам він повідомив їм про побиття поліцією. Пізніше того ж дня чоловіка госпіталізували. Лікарі діагностували перелом правої стегнової кістки, забій та гемартроз лівого колінного суглоба (згодом виявлено також перелом лівої гомілки). Потерпілий переніс хірургічне втручання та перебував на стаціонарному лікуванні до 10 квітня 2018 року.
За скаргою Дмитра Паливоди 22 березня 2018 року прокуратура Кривого Рогу розпочала кримінальне провадження за фактом можливого перевищення влади працівниками поліції. Оскільки Державне бюро розслідувань (ДБР) на той час ще не функціонувало, справу доручили слідчому підрозділу Криворізького відділу поліції — тобто того самого органу, працівники якого фігурували в інциденті.
«Попри неодноразові спроби заявника після початку роботи ДБР у листопаді 2018 року передати справу до новоствореного органу, цього зроблено не було», — зазначено в тексті рішення ЄСПЛ.
Суперечливі докази та відео з нагрудної камери
У ході поліцейського розслідування було допитано заявника, двох із трьох патрульних, а також кількох свідків. Двоє очевидців підтвердили версію Паливоди про те, що поліцейський ударив його ногою, тоді як один свідчив про випадкове падіння. Ключовим доказом став відеозапис із нагрудної камери одного з офіцерів.
Як випливає зі звіту слідчого, на відео видно, що під час конфлікту заявник розмовляв із жінкою-поліцейською та тримав її за руку. Згодом інший офіцер наказав Паливоді повернутися до квартири, узяв його за лікоть і штовхнув, через що чоловік ударився об стіну та впав.
Як раніше зазначав Перший канал (International), справи щодо неналежного розслідування дій правоохоронців традиційно перебувають у фокусі уваги Європейського суду. Проведені в цій справі дві судово-медичні експертизи встановили, що травми ніг заявника виникли внаслідок дії тупих предметів і є малоймовірними при падінні на рівну підлогу, хоча могли бути отримані при падінні зі сходів.
Попри це, 22 вересня 2019 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу злочину в діях поліцейських та закінчення строків досудового розслідування. Хоча 21 грудня 2019 року районний суд Кривого Рогу скасував це рішення, 14 січня 2020 року слідчий повторно закрив справу на тих самих підставах.
Висновки ЄСПЛ: неефективне розслідування та принизливе поводження
Суд у Страсбурзі дійшов висновку, що розслідування було неефективним та неповним. Зокрема, з трьох присутніх на місці події офіцерів допитали лише двох, а з відео двох нагрудних камер проаналізували запис лише з однієї. Причини таких дій слідства залишилися нез’ясованими. Крім того, хоча відеозапис зафіксував поштовх, органи влади не встановили особу офіцера, який це зробив, і не оцінили, чи був такий поштовх виправданим із огляду на очевидну обмежену рухливість заявника.
ЄСПЛ особливо наголосив, що пан Паливода мав явні ознаки інвалідності та користувався опорною палицею. У такій ситуації застосування сили до нього, за винятком крайньої необхідності, було неприпустимим. Суд не побачив, яким чином дії заявника, враховуючи його фізичний стан, могли виправдати маневр, що призвів до удару об стіну та падіння, особливо коли проти нього перебувало троє озброєних та підготовлених поліцейських.
«Враховуючи викладені обставини, Суд вважає, що ступінь сили, застосований до заявника — особи з інвалідністю та видимими ознаками порушення рухливості, — який не був суворо необхідним з огляду на його поведінку, порушив його людську гідність і тому суперечить статті 3 Конвенції», — йдеться в рішенні.
У підсумку Європейський суд констатував, що Дмитра Паливоду було піддано поводженню, яке принижує гідність. Суд постановив, що Україна порушила статтю 3 Конвенції в її матеріальному (заборона катування) та процесуальному (неефективне розслідування) аспектах.
Оскільки заявник помер у 2023 році, право на продовження провадження та отримання компенсації перейшло до його матері, Валентини Миколаївни Паливоди. Суд відхилив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди через відсутність прямого причинно-наслідкового зв’язку, однак присудив виплатити їй 10 000 євро як компенсацію моральної шкоди.
