Правозахист

ЄСПЛ знову визнав Україну порушником: тисячі євро за стіни злиднів

23 жов­тня 2025 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни ухва­лив важли­ве ріше­н­ня у спра­ві «Genger та інші про­ти Укра­ї­ни». Суд п’я­тої секції ЄСПЛ визнав, що Укра­ї­на пору­ши­ла стат­ті 3 (забо­ро­на кату­вань) та 13 (пра­во на ефе­ктив­ний засіб пра­во­во­го захи­сту) Євро­пей­ської кон­вен­ції з прав люди­ни через неаде­ква­тні умо­ви утри­ма­н­ня заа­ре­што­ва­них та від­су­тність ефе­ктив­них засо­бів пра­во­во­го захи­сту.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Деталі справи та позиція суду

Спра­ва об’­єд­на­ла три окре­мі заяви (номе­ри 54891/22 та інші), пода­ні про­ти Укра­ї­ни. Заяв­ни­ки скар­жи­ли­ся на невід­по­від­ні умо­ви утри­ма­н­ня під час три­ма­н­ня під вар­тою та від­су­тність націо­наль­них меха­ні­змів для оскар­же­н­ня таких умов.

«Суд зазна­чає, що заяв­ни­ки утри­му­ва­ли­ся під вар­тою в пога­них умо­вах».

У сво­є­му рішен­ні ЄСПЛ поси­ла­є­ться на вста­нов­ле­ні пре­це­ден­тні прин­ци­пи щодо неаде­ква­тних умов утри­ма­н­ня. Суд осо­бли­во наго­ло­сив, що сер­йо­зний брак про­сто­ру у тюрем­ній каме­рі є важли­вим факто­ром для вста­нов­ле­н­ня того, чи є умо­ви утри­ма­н­ня «при­ни­зли­ви­ми» з точки зору Стат­ті 3 Кон­вен­ції.

Відсутність ефективного засобу правового захисту

Крім пору­ше­н­ня Стат­ті 3, Суд також кон­ста­ту­вав пору­ше­н­ня Стат­ті 13 Кон­вен­ції, визнав­ши, що заяв­ни­ки не мали в сво­є­му роз­по­ря­джен­ні ефе­ктив­но­го засо­бу пра­во­во­го захи­сту щодо сво­їх скарг на умо­ви утри­ма­н­ня.

Як зазна­ча­ли екс­пер­ти на сай­ті Пер­шо­го кана­лу (International), систем­на про­бле­ма від­су­тно­сті ефе­ктив­них націо­наль­них меха­ні­змів роз­гля­ду скарг ув’я­зне­них на умо­ви утри­ма­н­ня в Укра­ї­ні зали­ша­є­ться акту­аль­ною про­тя­гом остан­ніх років.

Попередні прецеденти та стандарти доказування

У рішен­ні зазна­че­но, що у про­від­них спра­вах Суд вже вста­нов­лю­вав ана­ло­гі­чні пору­ше­н­ня з боку Укра­ї­ни. Це свід­чить про систем­ний хара­ктер про­бле­ми.

«Суд також поси­ла­є­ться на свій стан­дарт дока­зу­ва­н­ня та мето­ди оцін­ки дока­зів у спра­вах про умо­ви утри­ма­н­ня».

Уряд Укра­ї­ни не зміг нада­ти пере­кон­ли­вих дока­зів, які б спро­сту­ва­ли твер­дже­н­ня заяв­ни­ків. Серед очі­ку­ва­них дока­зів Суд зга­дує пла­ни повер­хів камер, факти­чну кіль­кість ув’я­зне­них, доку­мен­ти та фото­гра­фії, пов’я­за­ні з кон­тро­лем яко­сті пові­тря, їжі, води, тем­пе­ра­ту­ри та осві­тле­но­сті.

Фінансові зобов’язання України

Від­по­від­но до ріше­н­ня Суду, Укра­ї­на зобо­в’я­за­на про­тя­гом трьох міся­ців випла­ти­ти заяв­ни­кам суми від 4,7 до 7,3 тис. євро. У разі про­стро­че­н­ня виплат на суми буде нара­хо­ву­ва­ти­ся про­цен­тна став­ка, що дорів­нює гра­ни­чній кре­ди­тній став­ці Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три про­цен­тні пун­кти.

Це ріше­н­ня ЄСПЛ ще раз демон­струє необ­хі­дність систем­них змін у пені­тен­ці­ар­ній систе­мі Укра­ї­ни для при­ве­де­н­ня її у від­по­від­ність з євро­пей­ськи­ми стан­дар­та­ми захи­сту прав люди­ни.

Залишити коментар