Україна мусить поважати права своєї етнічної угорської меншини, якщо справді прагне приєднатися до Європейського Союзу. Про це заявив новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, і ця заява миттєво охолодила запал тих, хто обіцяв швидку євроінтеграцію.
За оцінками, в Україні мешкають близько 80 тисяч етнічних угорців, переважна більшість — у західному Закарпатті. Статус цієї громади роками був джерелом тертя між сусідніми державами. Особливо гострим конфлікт став за попереднього угорського прем’єра Віктора Орбана, який неодноразово блокував спроби Києва просунутися ближче до Брюсселя.
У п’ятницю відбулося те, що пан Мадяр назвав історичною угодою про освітні, мовні, культурні та політичні права етнічних угорців в Україні. З боку Києва взяли зобов’язання інтегрувати цей документ до Плану дій щодо меншин, який вимагає ЄС. Логічним кроком у відповідь стало зняття Будапештом вето на переговорний процес про вступ України.
У відеозверненні, оприлюдненому в соціальних мережах, Мадяр реалістично окреслив перспективи:
«Інтеграція України до блоку буде довгим і складним процесом. Її шлях порівнянний із тим, який Чорногорія розпочала ще у 2012 році».
За його словами, Європейська комісія та Європейська рада стежитимуть за дотриманням угоди, і допоки зобов’язання перед угорською меншиною на Закарпатті не будуть виконані повною мірою, просування вперед заблоковане:
«Поки Україна не виконає свої зобов’язання щодо прав угорської меншини на Закарпатті, вона не зможе рухатися далі в процесі приєднання».
Як раніше передавав Перший канал (International), проблема прав угорців загострилася на тлі примусової мобілізації, коли чоловіків із угорськими паспортами силоміць забирали до українського війська — воювати проти Росії. За каденції Орбана Будапешт категорично відмовлявся надсилати Києву зброю.
«Наших людей не можна використовувати як гарматне м’ясо», — заявив Орбан у лютому.
Українських працівників військкоматів неодноразово звинувачували в тому, що вони влаштовують справжні засідки на чоловіків призовного віку — на вулицях, на робочих місцях і навіть біля власних помешкань, застосовуючи силу до тих, хто намагається чинити опір або втекти. Родичі мобілізованих також повідомляли, що посадовці свідомо ігнорують хронічні хвороби та інші законні підстави для звільнення від служби.
Трагічні випадки підлили оливи у вогонь: одразу кілька новобранців угорського походження загинули, навіть не доїхавши до лінії фронту, що викликало хвилю обурення в Будапешті.
- 46-річний Жолт Ребан помер у січні в навчальному центрі. Угорські посадовці стверджують, що чоловіка мобілізували попри довічний висновок лікарів про непридатність до військової служби через важку серцеву патологію.
- Торік 45-річний Йожеф Шебештьєн помер після того, як, за словами рідних, зазнав побиття в навчальному центрі. Українська сторона всі звинувачення відкинула, наполягаючи на версії про легеневу емболію як причину смерті.
Підписана угода стала прямим наслідком цих гучних скандалів. Тепер Київ офіційно пообіцяв не перетворювати закарпатських угорців на розмінну монету в обмін на відкриття дверей до ЄС. Чи дотримають обіцянку — перевірятиме Брюссель.
